Що таке малі тіла сонячної системи: астероїди, метеори, метеорити, комети

До малих тіл Сонячної системи відносять космічні тіла, які є ні планетами, ні карликовими планетами, ні їх супутниками. Їхня загальна маса мізерна в порівнянні з великими планетами, не кажучи вже про Сонце.

Ключові поняття :

Астероїди

Астероїди — це космічні тіла переважно неправильної форми, які поступаються за розміром планетам.

Космічні тіла, які поступаються за розміром планет, називають астероїдами. Розміри астероїдів – до кількох десятків кілометрів. Діаметр найбільшого з них – Церери – близько 1000 км. Деякі вчені відносять Цереру до малих планет.

Астероїди мають неправильну форму, вони не мають атмосфери. Деякі астероїди мають супутники. Місце скупчення астероїдів у Сонячній системі назвали головним поясом астероїдів. Він знаходиться між орбітами планет Марс та Юпітер.

Це єдиний астероїд, який можна побачити неозброєним оком. У Вести є ядро ​​із заліза та нікелю та кам’яна мантія.

Астероїди можуть становити небезпеку. Влітку 1908 р. у Східному Сибіру в районі річки Підкам’яної Тунгуски (притока річки Єнісей) сталася подія, про яку досі сперечаються вчені. Над тайгою пролетіла величезна вогненна куля і вибухнула на висоті приблизно 10 км. В результаті на величезній території були повалені дерева, у будинках за сотні кілометрів від цього місця вилетіли шибки. Звук вибуху чули за 800 км. Це явище назвали Тунгуський метеорит. Остаточну відповідь на запитання «Що це було?» немає досі, тому що, незважаючи на багаторічні та багаторазові пошуки, не вдалося знайти жодних частин цього небесного тіла.

Ще одна важлива подія сталася 15 лютого 2013 р. В атмосферу Землі увійшов астероїд і зруйнувався на висоті 15–20 км на околицях міста Челябінська на Уралі. Внаслідок цього утворилася сильна ударна хвиля. У багатьох будинках вилетіли шибки, десь обвалилися дахи, обірвалися електричні дроти. За підрахунками вчених, діаметр астероїда становив приблизно 17 м, маса 10 тис. Тонн, швидкість близько 18 км/с. Найбільший із знайдених уламків астероїду важить 654 кг. За оцінками НАСА, це найбільше з відомих небесних тіл, що впали на Землю після Тунгуського метеориту в 1908 році.

Вам може сподобатись:  Найменша планета Сонячної системи за масою та обсягом

Метеори

В атмосферу Землі влітає безліч шматків твердої речовини. Більшість із них має масу менше одного кілограма. Пролітаючи крізь атмосферу, вони нагріваються та згоряють. Ці небесні тіла, що згоряють в атмосфері, називають метеорами. Слід метеорів, що світиться, видно в атмосфері всього кілька секунд.

Метеорити

Метеорити – тверді небесні тіла, які не встигають згоріти в атмосфері та падають на поверхню Землі.

Під час падіння на земну поверхню метеорити залишають у небі довго не зникає слід, що світиться. На місці падіння метеориту на поверхні Землі залишаються поглиблення чашоподібної форми – кратери. Маса метеоритів більша, ніж маса метеорів, і перевищує один кілограм.

Метеорити бувають кам’яні, залізні та залізокам’яні.

Падіння метеориту – рідкісне та небезпечне природне явище.

Прихильники однієї зі світових релігій – ісламу – вважають головною святинею камінь Аллаха. Цей камінь вмонтований у храм Кааба – чорну споруду у формі куба, що знаходиться у місті Мекке в Саудівській Аравії. Цей камінь – метеорит.

Метеорит Гоба

Метеорит Гоба – найбільший із знайдених метеоритів на планеті. Він знаходиться на однойменній фермі, неподалік Грутфонтейна в Намібії.

Комети

Комета – це невелике небесне тіло, що рухається навколо Сонця витягнутою орбітою.

Комета складається з двох основних частин: голови та хвоста. 

Голову комети утворює тверде ядро, яке складається із суміші льоду та космічного пилу. Ядро оточує світла оболонка з газів і пилу, що світяться. Вона може тривати більш ніж на 1 млн км. Протяжність голови комети може бути більшою за Сонце. При наближенні комети до Сонця у неї з’являється хвіст – витягнутий шлейф з пилу і газів, що світяться. Хвіст комети немає чітких обрисів і майже прозорий — крізь нього видно зірки. Зазвичай хвіст комети спрямований від Сонця. Довжина хвоста може вимірюватись у сотнях мільйонів кілометрів. Комети – найбільші за розміром тіла Сонячної системи. Комети рухаються довгими витягнутими орбітами. Вони проникають у найдальші частини Сонячної системи, навіть далі за Плутон.

Вам може сподобатись:  Супутники Марса: історія відкриття, дослідження, характеристика та фото

Комети дуже численні, але більшість проходять далеко від Землі, тому їх можна бачити лише у телескоп або потужний бінокль. Більшість далеких комет схожі на маленькі зірочки із короткими хвостиками. Великі яскраві комети із довгими хвостами зустрічаються рідше.

За час мандрівок по Всесвіту комети стикаються з іншими небесними тілами, дробляться, розпадаються на менші частини і поступово перетворюються на дрібні-дрібні уламки. Вчені вважають, що багато комет виникають на краю Сонячної системи в гігантському Поясі Койпера, який складається із сотень тисяч великих і дрібних крижаних шматків води та різних газів, наприклад метану та аміаку.

Багато комет мають власні імена.

Комета Галлея

До кінця XVII ст. у астрономів Європи накопичилося багато відомостей про комети. Наприклад, про комети, що прилітали до Землі в 1066, 1531, 1607 рр. Вчені-астрономи вважали, що комети рухаються прямою лінією — один раз з’являються на небосхилі Землі і назавжди зникають.

У 1682 р. англійська вчений Едмонд Галлей теж спостерігав комету і зробив власні розрахунки її орбіти. Галлей звернувся за допомогою до автора закону всесвітнього тяжіння Ісааку Ньютону. В результаті було зроблено важливе відкриття – обчислено орбіту комети. Галлей довів, що комети 1531, 1607 та 1682 гг. — це та сама комета, і — що дуже важливо! — передбачив її наступного повернення до Землі.

Через 16 років після смерті вченого, точно за його прогнозом, у січневу ніч 1758 комета з’явилася. Їй назвали — комета Галлея.

Вам може сподобатись:  Коли Сонце згасне та помре?

Комета Галлея повертається до Землі кожні 76 років. Останнє проходження комети спостерігали у лютому 1986 р. та вперше досліджували її за допомогою космічних апаратів «Вега-1» та «Вега-2», які наблизилися до її голови.

Комета ГаллеяОрбіта комети Галлея

Комета Чурюмова – Герасименко

Ще одна відома комета була відкрита у 1969 р. та названа на честь астрономів Клима Чурюмова та Світлани Герасименко. За фотознімками, зробленими з телескопа «Хаббл», було обчислено розміри ядра комети — 3×5 км.

З кометою Чурюмова — Герасименко пов’язано одне з найвидатніших наукових досягнень ХХІ ст. У березні 2004 р. Європейське космічне агентство (European Space Agency, скор. ЕКА) відправило до ядра комети апарат «Розетта». Через 10 років «Розетта» підлетіла до комети, і 12 листопада 2014 р. апарат «Філи», що відокремився від «Розетти», вперше в історії здійснив посадку на ядро ​​комети. Ще через два роки – у вересні 2016 р. – сам апарат «Розетта» також здійснив посадку на ядро ​​комети.

В результаті вчені отримали велику кількість точних фотографій комети та дізналися про її хімічний склад.

Світлина «Розетти»Фотографія комети Чурюмова — Герасименко.

ПІДСУМКИ

  • Астероїди – тверді небесні тіла, які значно менші за планети за розміром. Астероїди небезпечні у разі падіння Землі.
  • Щодо невеликі тверді небесні тіла, що згоряють в атмосфері, називаються метеорами, а тіла, що досягли поверхні нашої планети, – метеоритами. Падіння метеориту може призвести до великих руйнувань.
  • Комети рухаються навколо Сонця довгими витягнутими орбітами, тому можуть проникати в найдальші частини Сонячної системи. Комета складається з двох основних частин: голови та хвоста.