20 найбільших супутників Сонячної системи

З планет земної групи, яких ставляться Меркурій , Венера Земля і Марс , ні Меркурія, ні Венери немає природних супутників. Земля, у свою чергу, має один, а Марс – два супутники: Фобос та Деймос.

Зате набагато цікавіше справи з газовими гігантами Сонячної системи ( Юпітер , Сатурн , Уран і Нептун ). Оскільки ці планети мають більшу масу і потужну гравітацію, вони змогли захопити більші об’єкти. Найбільшу кількість супутників має найбільша планета Сонячної системи – Юпітер. Юпітер має 79 відомих астрономії супутників, включаючи найбільший супутник Сонячної системи — Ганімед. Сатурн, друга за розмірами планета, має 62 супутники, серед яких Титан — найбільший із них і другий за розмірами супутник у Сонячній системі. У Урана ж налічується 27 супутників, у Нептуна – 14.

20 найбільших супутників Сонячної системи

Порівняльні розміри планет та деяких супутників Сонячної системи. 

  1. Ганімед – супутник Юпітера. Це найбільший супутник у Сонячній системі. Його діаметр дорівнює 5268 кілометрів, що на 8% більше, ніж у найближчої до Сонця планети – Меркурія.
  2. Титан – супутник Сатурна. Це другий за величиною супутник у Сонячній системі. Діаметр Титану – 5152 кілометрів, що на 50% більше, ніж у Місяця. Титан також перевершує розмірами планету Меркурій.
  3. Каллісто – супутник Юпітера. Діаметр Каллісто становить близько 99% діаметра Меркурія.
  4. Іо – супутник Юпітера. Іо є геологічно активним тілом Сонячної системи, так як на його поверхні знаходиться понад 400 діючих вулканів. У деяких вулканів викиди настільки сильні, що піднімаються на висоту 500 кілометрів.
  5. Місяць – єдиний супутник Землі. Діаметр Місяця становить 3474 кілометрів.
  6. Європа – супутник Юпітера. За розмірами Європа поступається Місяцю. Її поверхня складається з льоду, поцяткованого тріщинами. Існує гіпотеза, що під товстим шаром льоду знаходиться водяний океан, в якому не виключено наявність мікроскопічного життя.
  7. Тритон – найбільший супутник Нептуна. Маса Тритона складає 99,5% від сумарної маси всіх відомих зараз супутників Нептуна. Тритон за своїми розмірами також більше за найбільші карликові планети Сонячної системи — Плутона та Еріди.
  8. Титанія – найбільший супутник Урану. Єдині наявні зображення Титанії крупним планом було отримано «Вояджером-2» під час досліджень системи Урану 1986 року.
  9. Рея – супутник Сатурна. Поверхня Реї складається з водяного льоду та кам’яних порід, що становлять менше третини маси супутника.
  10.  Оберон – супутник Урана. Вчені припускають, що на межі ядра та мантії Оберона може бути рідкий океан. Товщина цього океану, якщо вона існує, може досягати 40 кілометрів.
  11. Япет – супутник Сатурна. На Япеті знаходиться унікальний гірський хребет, який кільцем опоясує екватор супутника. Його висота досягає 13 кілометрів, ширина – 20 км.
  12. Харон – супутник карликової планети Плутон. Його діаметр складає ≈1200 кілометрів. У 2006 році Харону передбачалося надати статус планети, що в такому випадку система «Плутон – Харон» вважалася б подвійною планетою. Однак у остаточному варіанті резолюції було запроваджено поняття «карликова планета». До цього нового класу об’єктів було віднесено Плутон, а Харон залишився класифікуватися як супутник Плутона.
  13. Умбріель – супутник Урана. Серед супутників Урана Умбріель має темну поверхню, відбиваючи всього 16 % падаючого світла. Цей супутник, як і Титан, вивчався з близької відстані лише 1986 року.
  14. Аріель – четвертий за величиною супутник Урана і 14-й за розміром у Сонячній системі. У 1986 року було знято лише 35 % його поверхні. Більше жоден космічний апарат із ним не зближувався.
  15. Діона – супутник Сатурна. Діона дуже схожа на інший супутник Сатурна – Рею, який складається з водяного льоду з домішкою кам’яних порід.
  16. Тефія – супутник Сатурна. При діаметрі 1062 кілометрів Тефія є 16-м за розмірами супутником у Сонячній системі. Це крижаний супутник, схожий на Діону та Рею.
  17. Енцелад – супутник Сатурна. У 2011 році вчені з NASA оголосили, що Енцелад – “найпридатніше місце в Сонячній системі за межами Землі для такого життя, яке ми знаємо”. Це пов’язано з тим, що у супутнику було відкрито гейзери, фонтанирующие з південної полярної області. На основі даних, отриманих зондом Кассіні, було висунуто припущення, що в речовині струменів, і, отже, і у водах підповерхневого океану Енцеладу міститься велика кількість розчиненої кухонної солі та соди. Подібним складом речовин мають два озера на Землі (Моно і Магаді), в яких живуть багатоклітинні організми, у тому числі різні рачки.
  18. Міранда – супутник Урана. Зміна сезонів на Міранді дуже своєрідний — кожен полюс цього супутника 42 роки перебуває у темряві і 42 роки безперервно освітлений.
  19. Протей – супутник Нептуна. Близько 420 кілометрів у діаметрі, Протей був відкритий лише в 1989 році, тому що він знаходиться так близько до Нептуна, що губиться у відблисках відбитого сонячного світла.
  20. Мімас – супутник Сатурна. Маючи діаметр близько 400 кілометрів, Мімас є двадцятим за величиною супутником у Сонячній системі. Більш ніж за 200 років (відкритий у 1789 році) жодних речовин, крім льоду, на його поверхні не було виявлено.