Людство у своєму розвитку за останні кілька десятків років зробило крок далеко вперед. Вік розвинених технологій – так вчені називають цей етап антропогенезу. І, дійсно, людей оточують високотехнологічні автомобілі, величезні будинки, що прагнуть небес. Все це корисно для людей, сучасна сім’я не може уявити життя без цього, проте всі ці людські винаходи дуже впливають на природу. Якщо раніше люди мирно співіснували з іншими видами тварин, то тепер, коли людина, немов Пакмен, з’їдає Землю шматочок за шматочком, для тварин на цій планеті просто не залишається місця.
Природа сувора: різні види борються один з одним за місце у світі, виживання – головне слово у дикій природі. Однак жоден вид не досягав таких масштабів у знищенні інших, як людина.
Отже, які тварини знаходяться на грані вимирання з вини людини, а які вже зникли з Землі – тема цієї статті.
Комахоїдні
Російська вихухоль
На думку вчених, цей вид існував і активно розвивався ще 40 млн років тому, причому ці тварини заселяли майже всю територію Європи. Нині ж чисельність особин скоротилася майже вдвічі, які ареал звузився до окремих точок біля колишнього СРСР.
Зараз місця її проживання досить мізерні, вихухоль можна зустріти тільки в гирлах наступних річок: Дніпра, Дону, Уралу і Волги.
Тварина унікальна своїм хутром. Густий покрив дивує будовою своїх щетинок, тонких до кореня і кінчиків, що розширюються. Саме їхнє чудове століття стало причиною інтересу з боку людей.
Крім масового винищення заради хутра поширення виду також вплинула екологія. Масштабна вирубка дерев, забруднення річок і озер – усе це спричинило різке зниження популяції російської хохулі.
Рукокрилі
Таємничі та чудові у своєму нічному царстві, кажани також стали заручниками людської цивілізації, особливо постраждали підковоноси, довгокрилі та нічниці. Багато видів перебувають під загрозою повного зникнення.
Підковоніс Мегелі
У Фінляндії високо цінуються ці тварини і вбивати їх заборонено: вважається, що коли людина засинає, її душа у вигляді цієї нічної «птиці» літає темним небом, тому вбити кажан – убити сплячу людину.
На жаль, це повір’я не поширилося далі країни й у світі цей вид знищується людиною як навмисно, і побічно – геотуризм і гірничі роботи роблять свою справу.
Звичайний довгокрил
Зовсім недавно звичайний довгокрил був поширений практично повсюдно. Вони були практично у всіх країнах, на всіх материках: їх довкілля дуже масштабні, оскільки тварини можуть жити як на пустирі, так і в горах і лісах.
Однак зараз картина різко змінилася і зараз чисельність виду скоротилася вже на 30%
І якщо в Африці колоніям нічого не загрожує, то в Європі звірята активно винищуються через рекреацію та знищення їх довкілля.
Різко скоротилася чисельність виду таких країнах, як Франція, Португалія, Іспанія та Іран. Причини такої масової смертності до кінця не з’ясовані, проте вчені припускають, що справа в холодній зимі та ранній весні: тварини почали хворіти.
У Криму вигляд повністю винищений. Вся річ у тому, що звірята зовсім не полохливі, ніж не забули скористатися збирачі «Медпосібників», а також туристи.
Триколірна нічниця
Ще один вид, який став жертвою жорстокості людей. Красива тварина винищується людьми навмисно: багато хто вбиває їх, не знаючи і біологічної користі, і важливості виду.
Ці тварини дуже чутливі до зміни умов довкілля. Основними причинами різкого зниження чисельності виду є такі фактори, як:
- скорочення кількості підземних сховищ
- сильний розвиток гірського туризму: звірятка дуже ніжні, тому можуть померти через постійний стрес від присутності поблизу їх житла людей
- проведення археологічних робіт
Усі ці чинники призвели до швидкого зниження чисельності тварин.
Гризуни
Гризуни мають не найкращу репутацію серед людей, вони масово і без розбору винищуються фермерами, страждають від повсюдного використання пестицидів та скорочення ареалу
Тарбаган
Тарбаган, або Монгольський сурок, мешкає у Китаї, Забайкаллі, у Східній Монголії, він зустрічається у Тиві.
Харчуються вони степовими рослинами, ягодами та корінцями. Насіння їх не перетравлюється і виводиться з організму тварин разом з фекаліями. Таким чином, гризуни виконують важливу екологічну роль: вони сприяють розвитку ландшафту.
Проте тварини наразі перебувають під загрозою вимирання та занесені Червону книгу . Причинами стали такі фактори:
- місцеве населення активно винищує тварин під час полювання
- винищення звірків для запобігання поширенню чуми, оскільки вони є переносниками
- освоєння цілини Забайкалля
Маньчжурський цокор
Цокор – досить велике ссавець, яке проводить більшу частину свого життя під поверхнею землі. Вони харчуються корінцями та зеленими рослинами.
На жаль, ці тварини є шкідниками, особливо вони небезпечні для посівів люцерни.
Саме тому їх масово винищують, в Алтайському краї немає людини, яка не знає, яку шкоду посівам завдає цокор і як її знешкодити.
Приблизно у середині ХХ століття цокор переживав важкі часи через масового вилову звірків заради їх хутра. Тоді він високо цінувався: саме в цей період чисельність виду досягла критичної позначки. Зараз їхнє хутро цінності не представляє, а сам вид занесено до Червоної книги.
Крапчастий ховрах
Ця маленька і дуже активна тварина постійно перебуває в русі, тому в інтернет-просторах її фото зустріти практично неможливо.
Звірятка мешкають практично повсюдно: вони селяться на пасовищах і луках, у степах і навіть на узбіччях доріг, проте їх чисельність останнім часом почала скорочуватися. До Червоної книги в Україні вони занесені з 2009 року.
Причини, через які ці, начебто, досить живучі тварини почали вимирати очевидні:
- розорювання цілинних земель занапастила жоден вид ссавців, тож і ці ховрахи потрапили під вплив антропогену.
- використання людьми хімічних засобів у рослинництві викликало масове отруєння тварин даного виду
- навмисне винищення людьми цих тварин через шкідництво.
Індійський дикобраз
Ця дивовижна тварина мешкає на території Непалу, Індії, Шрі-Ланки та інших східних країн. Тварина має незвичайний зовнішній вигляд і значні розміри: разом з хвостом особини досягають метра в довжину.
Дикобрази живуть у різних ландшафтах, воліючи селитися в чагарникових місцевостях і гірських районах.
Харчуються ці тварини рослинами, ягодами та плодами, але шкідництвом не займаються, тому винищення та полювання на них не поширені.
Дикобраз має велике значення для природи, оскільки поширює пилок та насіння у своїх голках, тому законом Індії передбачені заходи щодо збереження виду.
Річковий бобр
Цей вид без втручання людини був дуже стійким. Унікальна будова хутра та підшкірного жиру дозволяють цим тваринам проводити достатній час у воді та зберігати тепло. Також вчені зауважили, що у звірів дуже високий імунітет, тому вони стійкі до хвороб.
Мешкають вони в річках поблизу соснового бору або березового гаю. Ідеальним місцем для їх проживання є річки, на одному березі яких знаходиться бір, а на іншому – берези. Такі місця зручні для зимівлі.
Однак через глобальну вирубку лісів та забруднення води ці тварини перебувають на межі вимирання. Вони занесені до Червоних книг Тюмені та Омська, а також ХМАО, оскільки тепер перебувають на межі повного вимирання. Діяльність браконьєрів також сильно позначається скорочення їх популяції.
Хижі
Блакитний песець
Красива до пишноти тварина багато заплатила за своє прекрасне хутро: саме шикарний колір хутра став причиною їхнього масового відстрілу мисливцями.
Ареал поширення виду пролягає від Скандинавії до Аляски, звірятка віддають перевагу відкритій тундрі, головний фактор для них – наявність води. Полюють вони на дрібних гризунів, але не проти поласувати комахами та рослинністю.
В даний момент вид практично повністю винищений і в основному мешкає у неволі. Зустріти блакитного песця в його природному дикому середовищі зараз стало практично неможливо.
Червоний вовк
Ще одна тварина, яка практично повністю винищена людиною через свою красу.
Гірський червоний вовк має чудове густе хутро яскраво-рудого кольору і довгий пухнастий хвост, що доходить практично до землі. Через таке забарвлення тварин масово відстрілювали, тож коли до людей прийшло усвідомлення у відповідальності за винищення видів, ці тварини практично вимерли. Їх спосіб життя, звички та особливості розмноження так і не були вивчені, оскільки чисельність особин дуже мала і активно прагне нуля.
Ареал особин величезний: від гір Тянь-Шаню до Алтаю, проте площа території не перебуває в балансі з чисельністю виду.
Білий ведмідь
Білий полярний ведмідь – гарна тварина Арктики, яка є одночасно і наземним та водним ссавцем. Ці звірі дуже великі: самці досягають 600 кг у вазі, харчуються рибою та дрібними морськими ссавцями.
Тварини миролюбні і дружелюбні як зі своїми родичами, і з іншими видами. Що дивно: тварини зовсім не побоюються людини і часто забредають до місцевих поселень.
Однак вид занесений до Червоної книги і знаходиться під загрозою вимирання. Все через непрямий вплив людини: розробка родовищ нафти і газу забруднюють атмосферу, а всесвітнє глобальне потепління, викликане діяльністю людини, сприяє танення льодовиків, а, отже, зміни природного довкілля цього виду.
Кавказька європейська норка
Маленькі напівводні звірята, що селяться поблизу водойм, були поширені по всій Європі, проте зараз, коли їх кількість налічує менше 30 000 особин, їх можна зустріти в рідкісних точках в Іспанії, Франції, Румунії, Україні.
В інших країнах вони вважаються зниклими.
Однак радіти нема чому: вигляд стрімко зникає і причин тому багато:
- У 20 столітті тварини витіснили привезеними з інших материків американськими норками
- для нормального розвитку тваринам необхідна чиста водойма, тому забруднення водойм та вирубування лісів також стали причиною їх зникнення.
- цінне хутро норки цінувалося любителями шуб, так що тварин масово відстрілювали і продовжують відстрілювати браконьєри
Перев’язка
Унікальне забарвлення тварини привертає увагу людини, що вкотре боляче вдарило по різноманітності природи. Однак гарне хутро не стало причиною їхнього зникнення.
Тхір має невеликий витягнутий тулуб, селиться в основному в пустельних місцевостях і віддає перевагу самотності. Зустріч з іншим представником виду може спричинити агресію тварини. Проте з людьми вони ладнають: їх часто використовують як унікальний екзотичний домашній вихованець. Господарі відзначають доброзичливу і спокійну вдачу улюбленців. Ці звірята харчуються насінням, комахами та дрібними гризунами. Що цікаво: іноді перев’язки поєднуються з лисицями для полювання.
До швидкого падіння чисельності популяції призвело вплив людини: звірята вважаються шкідниками і їх винищення були використані хімікати, отруюють землю. Це позбавило їх кормової бази, що є основою їхньої стабільної життєдіяльності.
Калан
Це доброзичливі, які чудово вживаються з іншими видами та не бояться людини. Знайшли та описали цих тварин люди у 1741 році і з того ж часу вони були занесені до Червоної книги, оскільки були масово винищені за лічені терміни. Вже сам Стеллер привіз близько 1000 шкур тварини зі своєї подорожі, чим спровокував величезне за своїми масштабами полювання на звіра.
Завдяки швидкому реагуванню вигляд вдалося врятувати і зараз їхня чисельність поступово збільшується.
Мешкають звірята поблизу Алеутських островів, також їх можна зустріти в Алясці, Каліфорнії та Далекому Сході. А ось повернути популяцію в середу їхнього минулого проживання, тобто до берегів тихого океану стало дуже важко: була спроба їхнього розселення, проте вона з гуркотом провалилася.
Кавказька лісова кішка
Смугаста, з рудуватим відливом лісова кішка дуже нагадує звичайну домашню Мурку, проте це лютий і волелюбний хижак. Мешкають вони в широколистяних та хвойних лісах Кавказу поблизу невеликих водойм. Харчуються птахами, дрібними тваринами, хоча іноді можуть нападати і на особин, що у багато разів перевищують їх розміри. Полювати воліє вночі, проте в літній сезон може бути активним і вдень.
Причиною вимирання цього сталого виду стала вирубка лісів не більше їх ареалу. Наразі тварина занесена до Червоної книги як вид, що зникає.
Що цікаво, існує порода кавказької лісової кішки, що одомашнена і продається в розплідниках. Такі тварини дуже корисні в господарстві: популяції щурів та мишей у будинку зійдуть нанівець.
Манув
Цей по-справжньому дикий кіт гордо уникає можливості бути прирученою людиною. Під рясним шаром густого хутра ховається маленьке і мускулисте тіло, що дозволяє коту успішно полювати на дрібних гризунів.
Менул Манул в гористій місцевості, проте зараз ареал його проживання сильно змінився через вплив людини. Оскільки тварина мала велике промислове значення, чисельність виду нині катастрофічно мала.
Крім цього, через діяльність людини стрімко погіршилася екологія місцевості, де проживати цією твариною було найбільш комфортно, що теж сильно позначилося на їх чисельності.
Зустріти цих представників фауни можна зрідка і лише в деяких точках їхнього раннього житла: на територіях Забайкалля та Кавказу.
Сніговий барс, або Ірбіс
Напевно, це найкрасивіший і найграціозніший представник фауни планети. Тварини мають густе і м’яке хутро чудового забарвлення: на білому ворсі розкинулися чорні і сірі плями.
Тварина мешкає в гористій місцевості і віддає перевагу холодним місцям. Полюють на копитних тварин.
Вигляд знаходиться під загрозою повного зникнення з лиця землі, все завдяки діяльності людства: заради його гарної вовни їх вбивали раніше і продовжують вбивати навіть зараз, коли вид знаходиться під охороною і всі його житла офіційно є заповідниками. Тільки перше десятиліття ХХ століття чисельність популяції тварин скоротилася втричі
Наразі йде тенденція поступового відновлення виду. Однак розмноження у барсів відбувається нешвидко: самок у природі залишилося дуже мало, народжують вони один раз на рік і за раз приносять максимум три кошеня.
Смугаста гієна
Гієни мають смугасте забарвлення від сірого до бурого, чорну морду. Вони воліють селитися в ущелинах, висохлих руслах річок та ярах. Зустріти представників цього виду можна в Африці, Азії та на території колишнього СРСР.
Ці тварини падальщики, полювання вони уникають, а при зустрічі з небезпекою видають характерний гавкіт, схожий на сміх, і піднімають шерсть на гриві.
Причинами скорочення чисельності виду є полювання цих тварин. Гієни занесені до Червоної книги, полювання на них суворо заборонено, а на території проживання сімей ведуться постійні патрулювання.
Непарнокопитні
Кінь Пржевальського
На даний момент у дикому середовищі ці тварини як вид повністю зникли. За короткий час усі особини були винищені, або приручені людиною. У неволі ці коні все ще існують, але екологам так і не вдалося поки повернути їх у рідне середовище в дикій природі.
Тварини дуже гарні: невелике мускулисте тіло пофарбоване у світло-коричневий колір, а живіт – білий із жовтими відливами. Хвіст та грива – чорні.
Особи цього виду мають спокійну і лагідну вдачу і дуже підходять для роботи на фермах, саме це і стало причиною їхнього зникнення з дикої природи.
Кітопарнокопитні
Чорноморська афаліна
Це дуже красиві і розумні морські ссавці. Афалін має темно-сірий, близький до чорного забарвлення, довжина тіла коливається від двох з половиною до трьох метрів.
Це соціальні тварини. У них є складна мова, що складається зі звукових та ультразвукових сигналів, за допомогою якої вони спілкуються зі своїми родичами.
До людей ці тварини виявляють дружелюбність і навіть рятують їх від акул: було відомо чимало таких випадків.
Проте самі люди масово винищують тварин, що призвело до різкого зменшення виду. З 1966 року вони занесені до Червоної книги. Причин їх вимирання безліч і всі вони пов’язані з людиною:
- винищення та полювання на дельфінів
- часто ссавці гинуть, заплутавшись у рибальських мережах
- рибний промисел позбавляє афалін харчової бази
- забруднення океану та погана екологія викликає безліч захворювання у представників виду.
Підбиття підсумків
На жаль, людство надто сильно впливає на природу та життя інших видів тварин. Вирубування лісів, виробництво заводів, видобуток з корисними копалинами і ще дії людини безповоротно змінюють ландшафт і екологію планети, чому страждають майже всі види землі. І людство надто пізно почало усвідомлювати свою відповідальність перед планетою, бо у своєму прогресі люди зайшли вже надто далеко.
Останні коментарі