Річка та її частини: будова річки

Річка – природний водний потік, що тече у виробленому ним природному заглибленні. Будь-яка річка складається з витоку, русла та гирла.

Виток – місце, де річка бере свій початок. Русло – природне заглиблення, вироблене рікою. Гирло – місце впадання річки в іншу річку, озеро, море або океан.Витоком річки може бути струмок, джерело, озеро, болото, джерело, що тане. Гирла річок можуть мати різну форму. Дуже часто у гирлах річок при відкладенні річкових наносів русло річки розбивається кілька рукавів, утворюються дельти . 

NileDelta-EO.jpg

Дельта НілуДельта – розширене гирло річки трикутної форми, де русло ділиться на безліч віялоподібних рукавів та проток. Назва «дельта» походить від великої літери грецького алфавіту – Δ.Гирло у вигляді дельти мають Ніл, Амазонка, Міссісіпі, Волга, Олена, Дунай, Хуанхе, Ганг.Естуарій — однорукавне лійкоподібне гирло річки, що розширюється у бік моря.

River_Plate.jpg

Естуарій Ла-Плата Гирло у вигляді естуарію мають річки Парана, Єнісей, Об, Амур, Святого Лаврентія, Конго. Річки відрізняються за довжиною: малі (менше100км), середні (від100 до 500км) та великі (понад500км). Найдовша і найглибша річка на Землі та в Південній Америці — Амазонка (7194км). Найбільша річка Африки – Ніл (6671км), Північної Америки — Міссісіпі (6420км), Євразії – Янцзи (6300 км), Австралії – Муррей (з Дарлінгом,2739 км). Річки бувають постійні і пересихають . Пересихають зустрічаються в пустелях Африки, Австралії, Аравійського півострова, Центральної Азії. В Африці вони називаються “ваді”, в Австралії – “крики”. На напрям та характер течії річки впливає рельєф. Річки, що перетинають рівнинну місцевість, мають повільну плавну течію та широку долину. Гірські річки відрізняються швидкою течією, течуть у вузьких долинах із крутими схилами.

Вам може сподобатись:  Структура популяції: характеристики та ознаки