Київське водосховище

Водосховище виникло у 1965-1966 роках. за дамбою, що перегородила верхню ділянку Дніпра вище за Київ у районі сел. Вишгород. Воно розташоване Дніпром — від Вишгорода до с. Дніпрове, по Прип’яті — від гирла до м. Чорнобиля та Тетерєва — від гирла до с.Богдани. Площа водосховища перевищує 922 км2, довжина – близько 110 км, найбільша ширина – 12 км, у деяких місцях – до 3 км. Найбільші глибини (до 15 м) знаходяться у греблі, середня глибина (4,1 м) та мілководдя (до 2 м) займають майже половину всієї площі водосховища.

Короткий огляд Київського Водосховища

Координати місця 50.714697, 30.391718
Відстань від Києва 35 км
Під’їхати легковою машиною Так
Завантаженість середня
Платний в’їзд ні
Захід у воду є
Крутизна дна пологий спад у глибину
Чистота води чиста
Стати з наметом можна, можливо
Альтанки/столики ні
Наявність дров / хмизу є
Магазини поруч ні
Майданчик для активних ігор Так
Можливість риболовлі Так
Координати ДОТу 50°42’31,0 30°23’05,0″E

Територію Київського водосховища можна поділити на кілька ділянок, кожна з яких має специфічні риси. Так, дніпровський плес, що знаходиться вздовж русла Дніпра вище злиття Дніпра та Прип’яті, дуже мілководний. Це ж властиво і прип’ятському плесу, що простягається вздовж русла Прип’яті вище за її гирло. Верхні, або руслові, частини цих плесов являють собою власне річки з дещо уповільненою течією та підвищеним рівнем води. За своїми особливостями вони мало відрізняються від ділянок Дніпра та Прип’яті, розташованих вище за зону водосховища.

Київське водосховище

Нижні, розширені частини пліс мають озероподібний характер. Їх мілководні ділянки (до 3 м) рясно заростають найвищою рослинністю та водоростями. Води прип’ятського плесу відрізняються від дніпровських вод кольором у зв’язку з підвищеним вмістом гумінових речовин. Тетерівський плес також мілководний. Але вплив вод Тетерєва на водний режим, а також рослинний та тваринний світ водосховища менш відчутний, ніж Дніпра та Прип’яті. Це зумовлено різною водністю кожної із названих річок. З водами Тетерева до водосховища вноситься певна кількість речовин органічного походження з побутових та промислових стоків, що викликають «цвітіння» води.

Go-IT UA

Основний плес водосховища, що знаходиться нижче місця злиття Дніпра з Прип’яттю, можна поділити на три частини. Нижньою межею верхньої частини основного плесу є с.Страхолесьє. Тут мілководдя глибиною до 3 м займають майже 3/4 всієї площі. Вони рясно заростають найвищою рослинністю та нитчастими водоростями. Ця частина основного плесу знаходиться під великим впливом довколишніх дніпровського і прип’ятського плесів. Ось чому багато властивостей води по лівій стороні подібні до властивостей дніпровських, а по правій — прип’ятських вод.

Нижнім кордоном середньої частини основного плесу є Рудня-Толокунская. Ділянка глибоководна. Площі з глибинами до 3 м становлять трохи більше 1/3 площі. Властивості води залежать від змішування вод верхньої частини основного та тетерівського пліс. Нижня частина основного плесу, що тягнеться від с. Рудня-Толокунская до греблі, найбільш глибоководна. Дрібноводдя становлять незначну частину, тому рослинність розвивається слабо.

Протягом року рівень води водосховища змінюється. Він знижується із січня до середини березня, потім у результаті надходження паводкових вод підвищується до середини квітня, після чого знову падає протягом квітня — червня. Його підвищення спостерігається лише на початку зими, що зумовлено осінніми дощами, а потім рівень води знову знижується.

Go-IT UA

Залежно від режиму рівнів у водосховищі розрізняють зону, що осушується, і зону постійного затоплення. У межах осушуваної зони виділяють дві підзони. Підзона тимчасового затоплення виражена лише у верхній частині водосховища. Вона затоплюється із середини березня до кінця червня. На її території розвивається лучна рослинність. Сюди виходять для нересту риби, тут рясно розвиваються тварини та рослинні організми, які після спаду води скочуються у водосховище, істотно впливаючи на життєдіяльність різних його організмів та якість води. Підзона тимчасового осушення розташована нижче за попередню. Ці території звільняються від води лише на початку вересня через осіннє зниження її рівня. Вони заростають переважно земноводною рослинністю.

Водообмін у водосховищі здійснюється 9-12 разів на рік і залежить від обсягу води, що надходить із Дніпра та Прип’яті. У період паводку (квітень – травень) водосховище мало відрізняється від річки. Лише із встановленням літньої межені у Дніпрі (кінець червня — липень) проточність водосховища знижується і воно набуває озероподібного вигляду. Швидкість водообміну в червні — липні впливає на розвиток «цвітіння» води: при хорошій проточності в поєднанні з малою прогріваністю водної маси та з деякими іншими факторами «цвітіння» води розвивається меншою мірою, ніж при слабкій проточності та хорошій прогріваності водної маси.

Характерною особливістю Київського водосховища, розташованого вище за всі інші дніпровські водосховища, є те, що навесні виникає велика різниця рівнів між верхньою частиною водосховища та його основним плесом, яка може досягати 1,5-2 м. Влітку вода прогрівається до 20-24 °C. Крижаний покрив встановлюється у грудні – січні і тримається до середини або кінця березня.

Go-IT UA

Що принесе риболовля на Київському водосховищі?

З риб у Київському водосховищі відносно мало жереха, білоокі, подуста, голавля, а також носара, йоржа, язя, умови розмноження яких сильно погіршилися. Чисельність риб, що відкладають ікру на рослини, збільшилася, оскільки вони у водосховищі широко використовують для нересту як заливні луки у вершині, так і водну рослинність мілководдя. Найчастіше тут зустрічаються плотва, лящ, густера, краснопірка, окунь, синець, лин, щука, карась.