Способи зображення нерівностей земної поверхні

Ключові поняття :

• рельєф (нерівності земної поверхні)
• абсолютна висота місцевості
• спосіб позначки
• гіпсометричний спосіб
• ізогіпсу або горизонталь

Що таке рельєф та абсолютна висота земної поверхні

Поверхня нашої планети нерівна. Найбільші за розміром нерівності – це гігантські западини, заповнені водою, – океани і гігантські виступи, що височіють над ними – материки. Дно океанів також нерівне. Там є мілководдя та глибокі западини. Поверхня материків теж різна: у одних місцях піднімаються високі гори, інші зайняті рівнинами. Всі ці нерівності утворюють рельєф Землі .

Для характеристики рельєфу вимірюють абсолютну висоту.

Абсолютна висота вказує висоту (або перевищення) точки земної поверхні над рівнем океану.

За початок відліку абсолютної висоти – нуль метрів над рівнем моря – у Росії прийнято середній рівень поверхні Балтійського моря. Для зображення висоти картах застосовують різні способи.

Спосіб позначки

Висоту або глибину окремих об’єктів на картах позначають способом позначки , тобто вказують числом. Наприклад, поруч із точкою (умовним значком), що позначає гору Джомолунгма в Гімалаях, вказано її висота – 8848 м-коду.

У морях та океанах теж вказують числом абсолютну глибину. У Тихому океані в акваторії Маріанської западини вказана її глибина – 10994 м. Це найглибше місце на планеті.

Позначки висоти суші прийнято позначати чорним кольором, а глибини – синім.

Гіпсометричний спосіб або спосіб пошарового фарбування

Відкриваючи фізичну карту, важливо пам’ятати, що її колір вказує на абсолютну висоту місцевості. Цей спосіб називається гіпсометричним способом або способом пошарового фарбування .

Основу цього способу складають проведені по карті горизонталі або ізогіпси або лінії рівних висот.

Ізогіпсу (у перекладі з грецької “ізос” – рівний, “гіпсос” – висота) або горизонталь – лінія рівних висот.

На дрібномасштабних фізичних картах обов’язково проводять такі ізогіпси:

• 0 м;
• 200 м;
• 500 м;
• 1000 м-код;
• 2000м.

Простір між горизонталями (або ізогіпсами) для наочності зафарбовують певним кольором.

Шкала висот суші – зелено-коричнева і будується за принципом «що вище, тим темніше».

Шкала висот та форми рельєфу суші

Вибір горизонталі не випадковий. Він визначається висотою рельєфу. Основні форми рельєфу суші – гори та рівнини. По висоті над рівнем моря виділяють низькі рівнини – низовини – заввишки до 200 м-коду над рівнем моря. Їх прийнято позначати зеленим кольором. Вищі рівнини – височини – мають висоту від 200 до 500 м над рівнем моря. Їх прийнято позначати жовтим кольором.

Ще більш високі ділянки суші заввишки від 500 м-коду і вище називаються плоскогір’я. Їх прийнято позначати світло-коричневим кольором.

Отже, за кольором фізичної карти та шкалою висот можна визначити як абсолютну висоту поверхні над рівнем моря, а й вид рівнин. Подивившись на карту Африки, ми одразу можемо сказати, наприклад, чи багато там низинних рівнин.

Гори бувають низькими за висотою – від 500 до 1000 м, середніми – від 1000 до 2000 м та високими – вище 2000 м над рівнем моря. Тому і горизонталі на фізичних картах такі ж – 500 м, 1000 м та 2000 м. Чим темніший коричневий колір на карті, тим вищі гори.

Шкала глибин

Шкала глибин синьо-блакитна. Вона побудована за принципом «що глибше, тим темніше». Цей колір близький до природного забарвлення вод морів та океанів.

Зображення рельєфу на плані

Для зображення нерівностей земної поверхні у плані використовують самі способи. Спосіб позначки вказують висоту окремих об’єктів, наприклад вершини пагорбів.

Спосібом горизонталів показують підвищення або зниження рельєфу, наприклад, при наближенні до річки. На плані горизонталі завжди проводяться через рівну кількість метрів, наприклад, через 5 м, 10 м або 50 м. Це залежить від масштабу плану. Розмір горизонталей підписується на плані, тому можна дізнатися абсолютну висоту місцевості між цими лініями. Замкненими горизонталями показують пагорби.

ПІДСУМКИ

• Нерівності земної поверхні називаються рельєфом. Важливою характеристикою рельєфу є абсолютна висота. Це висота (або перевищення) точки земної поверхні над рівнем океану.
• Висоту або глибину окремих об’єктів на картах позначають способом позначки, тобто вказують числом. Позначки висоти на суші позначають чорним кольором, а глибини синім.
• Висоту поверхні позначають також гіпсометричним способом або способом пошарового фарбування. Для цього фарбують певним кольором простір між горизонталями. На фізичній карті висоту та глибину земної поверхні можна визначити за шкалою висот та глибин.