Запорізьке водосховище

Запорізьке водосховище утворилося внаслідок спорудження греблі Дніпровської гідроелектростанції (Дніпрогесу) у 1931 р. У 1941 р. у ході військових дій греблі Дніпрогесу було зруйновано і водосховище перестало існувати. Вдруге воно виникло після відновлення греблі 1947 р.

Об’єм водосховища – 3,2 км3, площа – 420 км2, довжина – близько 129 км, ширина – від 0,6 км у районі затоплених порогів до 3,5 км у верхній частині, середня глибина – 8, найбільша – 45 м. Водойма характеризується гарною проточністю – водообмін здійснюється 12-14 разів на рік. Спрацювання рівня протягом року становить 0,5-1 м. Площа мілководій (до 2 м) — 36 %.

У водосховищі розрізняють верхню та нижню ділянки. Перший простягається від греблі Кам’янської гідроелектростанції до м. Дніпро і являє собою заплави Дніпра та його притоки Самари, що злилися воєдино, які були вкриті луками, лісами, численними озерами і протоками, зарослими рослинністю. В даний час тут утворилася мілководна затока (глибини не перевищують 4-6 м). Правий берег цієї ділянки високий, місцями стрімчастий, лівий — низовинний. Грунти дна переважно чорноземні, мулисті і лише на колишньому руслі Дніпра піщані. Ясно виражена течія зберігається майже на всій ділянці.

Нижче міста Дніпро розташована глибоководна частина водосховища, що займає всю колишню порожню ділянку Дніпра, на якій налічувалося дев’ять порогів та понад 30 підводних кам’яних гряд. В даний час берегова лінія цієї ділянки порізана численними вузькими та глибокими затоками, що утворилися внаслідок затоплення балок, ярів та долин невеликих річок. Дно піщане та кам’янисте, місцями вкрите шаром мулу. Течія з наближенням до греблі уповільнюється.

Верхня мілководна частина прогрівається і охолоджується швидше ніж нижня глибоководна. У найбільш глибоких відкритих плесі спостерігається розшарування товщі води за температурою. Рівні води підтримуються більш менш рівномірно, що обумовлено регулюючим впливом водосховищ, розташованих вище. Вітрові рухи води виражені нечітко, висота хвиль може досягати 2 м-коду.

Рослинність розвивається переважно у верхній мілководній частині водосховища. У нижній частині вона зосереджена у вершинах заток, захищених від хвилебою. Найбільшими притоками є Орель, Самара та Мокра Сура.

Що принесе риболовля на Запорізькому водосховищі?

З риб у водосховищі переважають плотва, окунь, лящ, краснопірка, уклеячи, сом, карась, короп, густера, жерех, щука, судак. Рідше зустрічаються голавль, лин, піскар, гірчак, йорж.