Національний природний парк “Сколівські Бескиди” було створено 11 лютого 1999 року на базі Сколівського лісового заказника державного значення, а також частини території ландшафтного заказника державного значення “Зелемінь” та ландшафтного заказника місцевого значення “Майдан”, заповідних урочищ “Дубинське”, “Сопит” , “Журавляче”.
Парк створено у басейнах річки. Стрий та її приплив нар. Опор на площі 35261,0 га, з яких 24639,3 га передано парку на постійне користування. Парк створено з метою збереження та раціонального використання ландшафтів західної частини Українських Карпат.
За функціональним призначенням територія парку поділена на заповідну зону площею 5194,0 га, зону регульованої рекреації, площею 6973,0 га, зону стаціонарної рекреації – 336,0 га та господарську зону площею 22758,0 га.
Відповідно до фізико-географічних характеристик парк знаходиться в межах районів Верхньодністровських та Сколівських Бескид, займає їх північні схили з абсолютними висотами від 600 до 1200 м. Головні хребти тягнуться із північного заходу на південний схід. З погляду геології це — Скибова та Кросненська тектонічні зони, які складаються з осадових порід крейдяного та палеогенового віків та представлені в основному флішем вапняково-піщаниковим. Це зумовлює характер ґрунту та рослинного покриву. На північному заході хребет Сколівських Бескид межує з хребтом Парашки, найвища вершина його — гора Парашка, 1268 м. Внутрішня частина Сколівських Бескид межує зі Стрийсько-Сянською верховиною.
Клімат парку м’який, помірно теплий та вологий. Зима з частими відлигами за нормальної температури від 0 до +5°С. Час вегетаційного періоду – 180 днів. Середня температура січня – -4,5-6°С, липня – +15,6-18,0°С при максимальній +30°С та мінімальній -31°С. Тут випадає 800-1100 мм опадів на рік. Середня висота снігового покриву становить 39 див.
На території парку збереглися залишки незайманих букових лісів, еталонні ялинові та ялицеві ліси, які відображають різноманітність лісового покриву Бескид. Найвище становище займають ялиново-ялицево-букові ліси. Вони представлені деревами віком 100 і більше років. На околицях хребтів зустрічаються рідкісні для Українських Карпат букові, яворові та сіровільхові ліси з рослинним покривом, що складається з лікарських видів — цибулі ведмежої та скополії карніолійської, які занесені до Червоної книги України. Флора судинних рослин парку налічує 632 види. На території парку поширено понад 50 видів рослин, занесених до Червоної книги України. Серед них: арніка гірська, астранція велика, баранець звичайний, кокушник довгорогий, білоцвітник весняний, пилкоголовник довголистий і червоний, повзуча гудайєра,
Видовий склад фауни Сколівських Бескид багатий та різноманітний. Тут зареєстровано 86 видів комах та 204 види хребетних тварин, з них: 18 видів риб, 9 – земноводних, 6 – плазунів, 121 – птахів та 50 видів ссавців. Тут живе олень благородний, козуля, кабан дикий, заєць-русак, ялинка, лисиця звичайна, куниця лісова та кам’яна, вовк, ведмідь бурий. З рідкісних видів – борсук, кутора мала, полівка мала водна, горностай, кіт лісовий, рись звичайна, нічниця Бехштейна, нічниця Наттетера, підковоніс малий. У 1965 р. сюди завезли 10 зубрів із Біловезької Пущі. Вони добре прижилися та дають потомство.
З птахів гніздяться тут тетерів, рябчик, дятли зелений і трипалий, клест-яловик, гірська трясогузка, гірський коник, сова сіра, сапсан, а також занесені до Червоної книги України глухар, чорний лелека, яструб, беркут, шуліка червона, сорокопуд.
Характерними плазунами є гадюка звичайна, вже звичайний, ящірка прудка, зелена і живородна. До Червоної книги України занесено полоз ескулапів, тритони карпатський та гірський, саламандра плямиста та гадюка звичайна. Загалом на території парку охороняється 11 видів тварин, занесених до Європейського червоного списку та 30 видів, занесених до Червоної книги України.
Територія парку знаходиться на околицях традиційних курортів – Східниці , Сколе , Славське . смт Східниця має особливе значення. Саме тут, у 1970 р., були виявлені великі запаси мінеральних вод типу “Нафтуся”. Крім того, на території парку є понад 30 мінеральних джерел різної бальнеологічної дії. Джерела лікувальних мінеральних вод відомі й у долині р. Рибник Майданський, на околицях с. Новий Кропивник та інших. Відпочиваючих приймають близько 50 санаторіїв, пансіонатів, баз відпочинку та туристичних кемпінгів.
Зараз у зоні НВП працюють понад 20 баз відпочинку та пансіонатів. Також починає формуватися мережа приватних господарств, що орієнтуються на екотуризм (агротуризм). Потенційні можливості для розвитку цього виду діяльності в межах НВП є, зокрема, в селах Майдан, Урич , Крушельниця, Підгородці, Корчин, Завадка, Росохач та ін. Також цікаво відвідатиме державний історико-культурний заповідник “Тустань” .Додатково:Вхід на територію парку платний у двох місцях:
- на шляху з Дубині до Кам’янки :
- Для дорослих – 6 грн;
- Для дітей (до 14 років) – 4 грн;
- Автобус – 28 грн;
- Мікроавтобус – 22 грн;
- Автомобіль – 9 грн.
- і в селі Урич у фортецю Тустань .
Останні коментарі