МЕХАНІЧНИЙ РУХ НАСЕЛЕННЯ

• З яких причин люди можуть переміщатися до інших країн та між регіонами України?

ВИДИ І ПРИЧИНИ МІГРАЦІЙ. Як ви вже знаєте, зміна чисельності населення окремих країн та регіонів залежить не тільки від природного, а й від механічного руху населення. Механічний рух населення, або міграція, – це переселення людей з однієї території на іншу зі зміною місця проживання назавжди або більш-менш тривалий час.

Міграції бувають різних видів (рис. 195). Залежно від того, чи перетинають люди під час переселення державні кордони, розрізняють внутрішні та зовнішні міграції. Внутрішні міграції відбуваються всередині країни між різними поселеннями та регіонами. До зовнішніх міграціям відносяться: виїзд людей за межі країни свого проживання (еміграція), в’їзд у країну (імміграція) або повернення до країни попереднього проживання (рееміграція).

За часом перебування людей на місці вселення виділяють міграції постійні та тимчасові, а серед останніх – сезонні (пов’язані, наприклад, із сезонною роботою).

Механічне рух характеризують такі показники: кількість тих, хто прибув на певну територію за якийсь проміжок часу (наприклад, рік); кількість вибулих із неї; механічний приріст – різниця між названими величинами. Якщо йдеться про зовнішню міграцію, то формула для обчислення механічного приросту (МП) така: МП = І – Е, де І – показник імміграції; Е – показник еміграції. Як і у випадку з природним рухом, показники механічного руху населення виражаються абсолютними числами та відносними величинами (у проміле, %о). Мотиви міграцій людей різні:

а) соціально-економічні – пов’язані з пошуком місця з високим рівнем життя, роботи (трудова міграція) чи навчання;

б) сімейно-побутові – пов’язані з шлюбом, об’єднанням сімей;

Подорож у слово

Міграція у перекладі з латинської означає переселення.

Рис. 195. Види міграцій за різними ознаками

в) політичні, національні, релігійні – пов’язані з певними переслідуваннями, поверненням батьківщини своїх предків;

г) військові – внаслідок військових дій на території проживання;

д) природні та екологічні – через несприятливі природні умови, стихійні лиха, екологічні катастрофи.

ОСНОВНІ ВИДИ І НАПРЯМКИ МІГРАЦІЙНИХ ПОТОКІВ У СВІТІ. Нині понад 230 млн осіб проживають за межами країн свого народження, більшість із них – у розвинених країнах Західної Європи, Північної Америки, в Австралії. Майже кожен сьомий мешканець країн цих регіонів народився поза їхніми межами. Це результат активних міграційних процесів, які зумовлені переважно соціально-економічними причинами. У і Канаду найбільше людей мігрує із країн Латинської Америки та Азії, а країни Західної Європи – з Азії, Північної Африки, країн колишнього СРСР.

У світі міграційні процеси набули такі характерні риси.

1) Поруч із традиційними економічними причинами (пошуками найкращих умов життя) поширилися трудові міграції. Великі міжнародні ринки робочої сили сформувалися у Європі, Північній Америці, нафтовидобувних країнах Перської затоки.

2) Різко посилився процес так званого витоку мозку – міграція висококваліфікованих фахівців. Спочатку вони емігрували в розвинені країни (США, Канаду, західноєвропейські) з тих, що розвиваються (Латинська Америка, Азія). Згодом зросла кількість країн, які «переманюють мізки» (Ізраїль, Південна Африка, нафтовидобувні країни Перської затоки), а також тих, звідки походить «відплив мізків» (колишні соціалістичні країни, в т.ч. Україна).

3) Масштабними стали міграції (як внутрішні, і зовнішні) внаслідок національних і релігійних конфліктів, збройних зіткнень і громадянських воєн, з політичних причин. Вони охопили багато країн Азії (Палестина, Ірак, Сирія, Афганістан), Африки, колишнього СРСР (Грузія, Азербайджан, Молдова, Україна).

4) Збільшується кількість екологічних біженців з територій, непридатних для проживання: переселенців із зон радіаційного забруднення (після аварій на АЕС – Чорнобильській в Україні, «Фукусіма-1» в Японії), території, знищених внаслідок виверження вулканів, лісових пожеж, наступу , висихання водойм (басейн Аральського моря в Казахстані та Узбекистані), ураганів та повеней (м. Новий Орлеан у США) та ін.

Основними мотивами міжнародних міграцій є економічні, у т.ч.

У світі зростає міграційний потік біженців та нелегалів

Внаслідок переселення мешканців після аварії на ЧАЕС м. Прип’ять перетворилося на місто-примару

5) Збільшуються масштаби нелегальної міграції. Це обопільна проблема країн переселення мігрантів і транзитних країн. До них належить і Україна, через територію якої прямують до Європи численні мігранти з країн колишнього СРСР та Азії.

МІГРАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ. Внутрішні міграції українців можуть бути міжрегіональними (міжобластними), міжрайонними, а також між окремими населеними пунктами. Серед останніх донедавна переважали такі напрями: з невеликого міста до великого (насамперед, до обласних центрів та столиць) та з села до міста. До соціально-економічних та сімейно-побутових мотивів міграцій додалися, на жаль, екологічні, політичні та військові. Внаслідок цього з’явилася велика кількість внутрішніх переселенців із Чорнобильської зони, Автономної Республіки Крим, окупованої Росією, тимчасово непідконтрольних Україні територій та зони дій АТО на сході країни (мал. 196).

Рис. 196. Розподіл внутрішніх переселенців із тимчасово окупованих територій України (дані на 04.02.2016 р.)

Рекорди України

За кількістю емігрантів (понад 6,5 млн осіб) Україна останнім часом увійшла до першої п’ятірки країн світу разом із Мексикою, Індією, Росією та Китаєм.

Зовнішні міграції населення України до кінця ХХ ст. переважно поширювалися інші республіки СРСР. З проголошенням незалежності нашої держави 1991 р. географія зовнішніх міграцій стала дуже різноманітною. За економічним (насамперед, трудовим) мотивами люди виїжджали як у Росію, і у країни Європи, Північної Америки. Серед емігрантів найбільшою є частка чоловіків та молодих людей. Це вкрай негативно позначилося на демографічній ситуації та формуванні трудових ресурсів у нашій країні. Найбільш несприятливою була міграційна ситуація в Україні протягом 1993-2003 рр., коли еміграція різко переважала над імміграцією. Останнім часом механічний приріст населення України став позитивним.

УКРАЇНСЬКА ДІАСПОРА. Тривала еміграція українців сприяла формуванню української діаспори у багатьох країнах світу. Діаспора – це розселення людей за межами своєї батьківщини. За різними оцінками, кількість осіб українського походження, які проживають за межами України, становить від 10 до 20 млн. осіб. Загалом виділяють чотири хвилі формування української діаспори.

Перша еміграційна хвиля (з другої половини ХІХ ст. до Першої світової війни) утворилася з трудових причин. У цей час українці з Галичини, Закарпаття, Буковини мігрували до США, Канади, Бразилії, Аргентини, країн Західної та Центральної Європи. Вихідці з Право- та Лівобережної України селилися у регіонах Російської імперії – Поволжі, Сибіру, ​​на Далекому Сході.

Другу імміграційну хвилю (між двома світовими війнами) становили політичні біженці та трудові емігранти. Кількість українців (вихідців із Західної України) збільшилась у європейських країнах та Америці. З радянської частини України багато хто був депортований (вивезений) до регіонів Росії під час примусової колективізації та боротьби з українізацією.

Подорож у слово

Діаспора у перекладі з грецької означає розсіювання.

Пам’ятник першим українським переселенцям у селі-музеї біля м. Едмонтон, Канада

Рекорди України

Порівняно з діаспорами інших народів світу, закордонні українці мають найбільшу кількість громадських об’єднань (близько 3 тис.). Найбільше їх у Канаді – майже тисяча громад: політичних, культурно-освітніх, професійних (об’єднання лікарів, вчителів, інженерів, адвокатів), жіночих, молодіжних тощо.

діаспора (м. Торонто, Канада)

Учасниками третьої еміграційної хвилі (у перші роки після Другої світової війни) були переважно біженці з Радянського Союзу, а також частина вивезених німецькими окупантами на примусові роботи людей (так званих переміщених осіб), які не бажали повертатися на батьківщину. Вони емігрували до Австралії, США, Канади, Бразилії, Аргентини та інших країн. У Радянському Союзі географія української діаспори розширилася: одночасно з депортацією репресованого населення відбулося масове добровільне переселення молоді на новобудови та новоосвоєні цілинні землі (Росія, Казахстан). Розселенню українців сприяла також «шлюбна» міграція.

Четверта еміграційна хвиля з України розпочалася після розпаду СРСР. Обумовлена ​​економічними мотивами, вона була спрямована на розвинені країни Європи, Північної Америки, Ізраїль, сусідні країни. Водночас з’явилися нові країни переселення українців – в Азії (арабські країни) та Африці (Намібія, Південна Африка).

Розрізняють східну українську діаспору (у країнах колишнього СРСР) та західну (у Європі та Західній півкулі). У східній діаспорі проживає щонайменше 5 млн українців (найбільше – у Росії, Казахстані, Молдові, Білорусі), у західній – майже стільки ж (найбільше – у США, Канаді, Бразилії, Польщі, інших країнах Європи).

МІГРАЦІЙНА ПОЛІТИКА. Масовий в’їзд іноземців на територію тієї чи іншої країни істотно впливає на її соціально-економічне життя. Тому більшість країн, які приймають мігрантів, намагаються регулювати міграційні процеси за допомогою міграційної політики. Її заходами, зокрема, є: 1) дозвіл на в’їзд трудовим мігрантам з певними спеціальностями, переважно – з вищою освітою, особам молодшого віку тощо (США, Канада, Німеччина); 2) створення умов неможливості отримання мігрантів статусу постійних жителів (Японія, Об’єднані Арабські Емірати); 3) сприяння інтеграції іммігрантів у середовище корінних народів (країни Європи).

В Україні поки що немає цілісної державної політики щодо іммігрантів, хоча її законодавче оформлення вкрай необхідне. Адже територія держави зазнає відчутного припливу іноземних громадян, у т. ч. транзитних мігрантів, кількість яких зростає.

Українська діаспора у різних країнах активно підтримує Україну у її євроінтеграції

ПАМ’ЯТАЙТЕ

• Міграція – це переміщення людей з однієї території на іншу із зміною місця проживання. Міграції бувають внутрішні та зовнішні; постійні та тимчасові; з причин виникнення – соціально-економічні, сімейно-побутові, політичні, національні, релігійні, військові, екологічні.

• Діаспора – це розселення людей за межами своєї батьківщини.

• Міграційна політика – це сукупність заходів, за допомогою яких країни намагаються регулювати в’їзд іноземних громадян на свою територію.

ПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Які показники характеризують механічний рух населення?

2. Які види міграцій за спрямованістю та причинами виникнення?

3. У які регіони та звідки спрямовані сучасні міграційні потоки у світі?

4. Розкрийте особливості формування української діаспори.

ПРАЦЮЙТЕ В ГРУПІ

Під час економічної кризи з України у пошуках роботи та кращої долі поїхала велика кількість українців. Які наслідки, на вашу думку, має така масова еміграція нашій країні: група 1 – позитивні; група 2 – негативні.

Шукайте в інтернеті

Чи відомо вам що-небудь про Світовий конгрес українців (СКУ) – міжнародне координаційне об’єднання українських громад у діаспорі? Дізнайтеся, коли його було засновано, українські організації яких країн світу об’єднує. Яким є статус Всесвітнього конгресу українців в ООН? Охарактеризуйте його діяльність із підтримки України.