Глобальне потепління

Глобальне потепління – головна загроза людству у найближчі десятиліття. Якщо світ продовжить ігнорувати проблему, після 2040 року планета пройде точку неповернення. Ціна за людську марнотратність буде дуже високою: з землі зникнуть цілі країни, мільйони людей загинуть від повеней, нестерпної спеки та інших природних катаклізмів, сотні мільйонів голодуватимуть. У подібних умовах екологічна трансформація є неминучою, проте часу може не вистачити — всього за 20 років світ має провести справжню революцію в енергетиці та економіці. 

Перегрілися

Міжурядова група експертів ООН зі зміни клімату (МГЕЗК) випустила доповідь про зміни клімату Землі, і висновки експертів невтішні. Середні температури на Землі зростають швидше, ніж будь-коли за минулі 2000 років, а останні п’ять з них виявилися найспекотнішими за всю історію метеоспостережень, починаючи з 1850 року. Кліматологи зійшлися на думці, що це сталося з вини людства.

Транспорт, промисловість та енергетика щорічно викидають в атмосферу близько 40 мільярдів тонн вуглекислого газу. Глобальне потепління здатне знизити ефективність харчових ланцюжків у Світовому океані, поставити під загрозу виживання великих тварин і завдати шкоди продовольчій безпеці.

Фото: Navesh Chitrakar / Reuters

В ООН зробили висновок, що вже зараз глобальна середня температура приблизно на 1,1 градуса за Цельсієм вище, ніж наприкінці XIX століття, і в найближчі 20 років середнє значення перевищить 1,5 градуса за Цельсієм. Зростання температури призводить до танення льодовиків, підвищення рівня світового океану, а також зростання середньої вологості повітря, що тільки посилить спеку і унеможливить життя, наприклад, в Індії та країнах Близького Сходу.

Не менш страшне майбутнє чекає на Європу. Гренландські льодовики, що тануть, вже близькі до точки неповернення, після якої дестабілізація крижаного щита на острові стане неминучою. Відбудеться уповільнення Атлантичної меридіональної циркуляції (AMOC), а це загрожує екстремальними погодними явищами в Європі, у тому числі посиленням зимових штормів, літніх посух та спеки. Деякі країни можуть зникнути: через підвищення рівня моря під воду ризикують піти десятки малих острівних держав. У особливо небезпечному становищі перебуває держава Кирибаті у Тихому океані, що з трьох низько розташованих архіпелагів. За даними МГЕЗК, підйом води лише на 0,9 метра затопить дві третини території країни вже до кінця цього сторіччя.

ООН зробила висновок, що за останні 170 років глобальна температура на Землі зросла на 1,23 градуса Цельсія і досягла максимуму за 125 тисяч років. Цього достатньо, щоб збільшити ймовірність про хвиль спеки в 20-150 разів. «Ніхто не перебуває у безпеці, ситуація швидко погіршується. Ми повинні ставитись до зміни клімату як безпосередньої загрози. Також ми повинні ставитись до пов’язаних з ним криз природи — втрати біорізноманіття, забруднення та відходів. Усе це серйозні небезпеки. Урядам країн необхідно зробити план досягнення нульових викидів невід’ємною частиною своїх зобов’язань. Вони повинні фінансувати і підтримувати країни, що розвиваються, щоб вони адаптувалися до зміни клімату, як і було обіцяно в Паризькій угоді», — заявила виконавчий директор ООН з навколишнього середовища Інгер Андерсен.

Фото: Michael Probst/AP

Наслідки глобальних змін погоди помітні вже зараз. Показовими прикладами є нещодавня катастрофічна повінь у Німеччині, збитки від якої оцінили у 30 мільярдів євро. Відображенням змін погоди стали і масштабні пожежі, що охопили влітку 2021 року мільйони гектарів лісу по всьому світу: від Росії та Туреччини до США та Бразилії.

Більше того, глобальне потепління вже вплинуло на демографію. Аналітики Morgan Stanley зробили висновок , що все більше сімейних пар не хочуть мати дітей, боячись наслідків кліматичних змін, багато хто побоюється, що діти не зможуть пережити майбутніх погодних змін. Деякі майбутні батьки не планують заводити дітей, щоб не нашкодити планеті: народження однієї дитини призводить до викидів в атмосферу майже 60 тонн вуглецю на рік у розвинених країнах.

Термінові заходи

Майже всі країни світу визнали кліматичну загрозу та погодилися боротися з нею, підписавши Паризьку угоду . Понад 200 держав зобов’язалися дійти «нульового вуглецевого сліду» до 2050 року. Але поки що це вилилося лише у гучні заяви про скорочення викидів у порівнянні з доіндустріальною епохою.

Із великих забруднювачів лише Євросоюз — третя економіка світу після США та Китаю — оформив своє слово в юридично зобов’язуючий документ, закріпивши законом мету скоротити викиди на 55 відсотків до 2030 року порівняно з 1990-м. Для досягнення поставленої мети Брюссель готується запровадити вуглецевий податок, заборонити продаж автомобілів з бензиновими двигунами, запровадити податки на викиди для авіакомпаній та морських перевізників, а також зайнятися відновленням лісів.

ЄС вірить, що цілей Паризької угоди ще можна досягти, але це вимагатиме швидкого зведення вуглецевих викидів до нуля по всьому світу. «Доповідь МГЕЗК демонструє величезну важливість негайних дій заради того, щоб упоратися з кліматичною кризою. Ще можна стримати прискорювальну зміну клімату, якщо ми діятимемо прямо зараз», — сказав заступник голови Єврокомісії (ЄК) Франс Тіммерманс. У Європі наполягають, що ера нафти та газу йде у минуле.

Економіка, побудована на з корисними копалинами, вичерпала себе. Ми хочемо залишити наступному поколінню придатну для житла планетуУрсула фон дер Ляйєнголова Єврокомісії

Інші найбільші забруднювачі планети – США та Китай. На них припадає половина світового обсягу парникових газів. За президента Дональда Трампа США вийшли з Паризької угоди, але з приходом Джо Байдена знову стали учасниками договору. Наразі екологічна політика стала однією з основних для Білого дому. «Жодна країна не зможе впоратися з цією кризою сама. Я знаю, що всі ви чудово це розумієте. Усі ми, особливо ті, хто репрезентує найбільші економіки світу, повинні активізувати свої зусилля», — закликав Байден.

За його розпорядженням до 2030 року не менше 50 відсотків автомобілів, що виробляються в США, повинні оснащуватися електричними силовими установками. У країні також пропонується запровадити нові стандарти викидів транспортних засобів, які вже до 2026 року мають скоротити забруднення на 10%.

Серед заходів протидії кліматичній кризі — запровадження зборів на імпорт продукції, що забруднює природу, та стимулюючі виплати постачальникам чистої електроенергії. На боротьбу зі зміною клімату США заклали у бюджеті 3,5 трильйона доларів.

Фото: Ng Han Guan / AP

У Китаї шкідливі викиди в атмосферу на душу населення вдвічі менші, ніж у США, але з населенням майже 1,4 мільярда чоловік і стрімким економічним зростанням КНР виявився головною загрозою світовій екології. В даний час Китай виробляє понад чверть світових викидів парникових газів. Головна проблема країни — вугілля, яке поки що залишається головним джерелом енергії. Влада обіцяє, що його використання поступово скорочуватиме . Дослідники з Університету Цінхуа в Пекіні наполягають , що КНР потрібно повністю відмовитися від використання вугілля для виробництва електроенергії до 2050 року та замінити його виробництвом ядерної та відновлюваної енергії.

Кліматичний виклик

Свою лепту в забруднення атмосфери робить і Росія. Крім того, вона так і не надала плану з декарбонізації. 

Для вирішення проблеми із глобальним потеплінням найбільші економіки світу відмовляються від використання нафтогазового палива. 

Фото: Pascal Rossignol/Reuters

З іншого боку, екологічна трансформація може коштувати дуже дорого. На думку аналітиків, боротьба людства за довкілля та екологію призведе до неминучого зростання цін практично на всі товари по всьому світу — так званої зеленої інфляції. Вічно вона тривати, звичайно, не буде, але знижуватись світові ціни стануть лише тоді, коли електроенергії з відновлюваних джерел буде надміру, і вона почне падати в ціні, але таких передумов поки що немає. На ринку стабільно зростають ціни на метали, з яких виготовляють компоненти для вітряків, сонячних батарей, деталей електромобілів, зарядних станцій, а також відповідної інфраструктури. Ціни зростають через збільшення попиту, повсюдне зростання зеленої енергетики та загального відновлення економіки від пандемічної кризи.

На тлі жахливих прогнозів учених екологічна трансформація у світі має прискоритися, що призведе до посилення державних заходів, зростання витрат на модернізацію виробництв та вуглецевих податків, і знову ж таки — до зростання цін на товари. Причому провідні країни, зокрема європейські, вже почали втілювати в життя таку політику.

Існують побоювання, що деякі зелені проекти можуть бути скасовані або відкладені, що ускладнить вирішення кліматичних питань. За даними Міжнародного енергетичного агентства, щоб обмежити підвищення температури до 1,5 градуса Цельсія в період з 2020 по 2050 рік, потрібно буде збільшити вітрову та сонячну потужність у п’ять разів. До того ж переходу на зелену енергетику заважає й сама природа: найсильніші посухи фактично знищують гідроенергетику. Подібні проблеми вже мають США, Китай і Бразилія.

Поточне ставлення деяких урядів до кліматичного порядку денного не зупинить підвищення температури щодо доіндустріального рівня на позначці 1,5 градуса Цельсія, як було встановлено у Паризькій угоді. Вчені з’ясували, що для досягнення цілей договору миру необхідно вдвічі скоротити викиди до 2030 року і зовсім припинити їх виробляти до 2050 року.

Гігантські витрати на перехід до зеленої економіки та прийдешнє зростання цін — ніщо в порівнянні з тим, що може статися з планетою, якщо не вжити термінових заходів для її порятунку. Глобальне потепління – вина людства, і саме воно має з нею розбиратися. Можливість взяти на себе більше зобов’язань у цьому плані у країн з’явиться вже найближчим часом: на початку листопада у Шотландії зібрався відкладений на рік через коронавірус світовий кліматичний саміт, який став найважливішими переговорами щодо клімату з часу підписання Паризької угоди у 2015 році. Тисячі учасників обговорили, як уникнути негативних наслідків зміни клімату та дати людству шанс на щасливе майбутнє.