На сьогоднішній день достовірно відомо про 8 планет, що обертаються навколо Сонця , але все більше вчених дотримуються думки, що їх може бути більше. Починаючи з 1980-х років, астрономи стали виявляти екзопланети – планети, що обертаються навколо віддалених зірок. Деякі їх розташовуються з відривом 27 тис. св. років від Сонця, тоді як радіус Сонячної системи оцінює лише у 1 св. рік. Тим не менше, вчені досі не можуть точно сказати, скільки ж планет обертається навколо нашої зірки! Чому ж так складно порахувати планети нашої системи та визначити їх точну кількість?
Планети земної групи
Найпростіше справа з 4 найближчими до Сонця планетами. Їх називають планетами земної групи , оскільки вони досить схожі Землю.
Меркурій
Меркурій знаходиться ближче до світила. Один оборот по орбіті, чий радіус змінюється від 46 до 58 млн км, він здійснює лише за 88 днів. Цікаво, що на кожні два обороти навколо зірки припадає точно три обороти планети навколо власної осі. Меркурій – найменша з відомих планет Сонячної системи, чий радіус дорівнює лише 2439,7 км. Навіть деякі супутники (Ганімед та Титан) мають великі габарити.
Венера
На відстані 108 млн км від світила обертається Венера. Це найгарячіша планета нашої системи, де температура досягає 464 ° С. Цим вона зобов’язана не так близькому становищу до Сонця, скільки своїй атмосфері, що складається на 96,5% з вуглекислого газу і створює парниковий ефект. Венера за своїми розмірами (радіус 6052 км.) дуже близька до Землі.
Земля
Сама Земля під час руху орбітою перебуває в відстані 147-152 млн км від Сонця. Така дистанція дозволяє воді на нашій планеті існувати в рідкому вигляді, що є критично важливим для життя. Середню величину цієї відстані, 149600000 км, приймають за 1 астрономічну одиницю (1 а.е.). З інших планет земної групи Землю відрізняє наявність величезного супутника – Місяця.
Марс
Відстань між світилом та Марсом змінюється від 207 до 249 млн км. Червона планета має радіус 3389 км. Його атмосфера вкрай розряджена, зате в районі полюсів є крижані шапки. Має два супутники (Фобос і Деймос), чиї розміри в порівнянні з Місяцем вкрай малі.
Газові гіганти
Газові гіганти відрізняються від землеподібних планет тим, що не мають твердої поверхні. Значну їхню частину становить атмосфера, яка в міру наближення до центру планети ущільнюється і перетворюється на рідкий стан, причому чітка межа між океаном і атмосферою відсутня.
Юпітер
Юпітер є найбільшою планетою всієї Сонячної системи, радіус якої становить 69911 км. Його маса більша за земну в 318 разів! Навколо Юпітера звертаються десятки супутників. Відстань між Юпітером та світилом коливається від 741 до 817 млн км.
Сатурн
Ще далі, на відстані 1354-1429 млрд км від зірки, знаходиться Сатурн, чий радіус оцінюється в 58232 км. Він виділяється своїми кільцями, які, втім, є й інших газових гігантів (просто вони такі помітні). Число відкритих супутників Сатурна наближається до сотні та поступово збільшується. Сатурн – це найвіддаленіша планета Сонячної системи з тих, які могли спостерігати ще астрономи давнини. Тоді було прийнято вважати, що всього існує 7 планет (при цьому Сонце та Місяць помилково приймали за планету, а саму Землю – ні).
Уран
У 1781 р. було виявлено Уран. Його радіус дорівнює 25362 км, а дистанція між ним та Сонцем змінюється від 2,749 до 3,004 млрд км. Примітно, що його вісь обертання лежить майже площині орбіти. Через це кожен полюс 42 роки безперервно висвітлюється сонячним світлом, після чого на 42 роки занурюється у пітьму.
Нептун
У 1846 р. було відкрито остання сьогодні, восьма планета Сонячної системи – Нептун. Відстань від нього до зірки становить 4,453-4,554 млрд км (29,8-30,4 а.о.). Радіус Нептуна складає 24 622 км. Примітно, що становище Нептуна було передбачено теоретично, з урахуванням аномальних відхилень в орбіті Урана, і лише після цього його спостерігали в телескоп.
Чи існує дев’ята планета?
Довгий час здавалося, що інших газових гігантів у Сонячній системі немає. Однак ряд моделей еволюції нашої системи показує, що в ній повинен був існувати п’ятий газовий гігант, який згодом був виштовхнутий на дуже далеку орбіту або назавжди залишив Сонячну систему. Також астрономів бентежить нахил осі обертання Сонця (що перевищує 7°), а також аномалії в орбітах численних астероїдів, розташованих за Нептуном, у поясі Койпера. Тому існує припущення, що існує ще одна, дев’ята планета.
Її радіус, за різними оцінками, перевищує земний в 2-4 рази, а орбіта представляє сильно витягнутий еліпс, через що дистанція між планетою і Сонцем коливається від 200 до 1200 а. На оберт навколо світила ця гіпотетична планета витрачає 10-20 тис. років! Підтвердити існування планети спостереженнями надзвичайно важко, тому що вона знаходиться на великій відстані від Землі (в 10-100 разів далі Нептуна), рухається по небосхилу вкрай повільно, є дуже тьмяною (через велике віддалення від Сонця на неї майже не падає сонячне світло ), а розрахунки неможливо навіть приблизно оцінити, якому ділянці своєї орбіти вона зараз перебуває.
При цьому треба розуміти, що якщо Дев’ята планета і існує, то це не означає, що саме вона є п’ятим газовим гігантом. Можливе існування ще кількох планет на величезній (сотні та тисячі а. е.) відстані від Сонця, які поки що просто неможливо виявити.
Скільки карликових планет у Сонячній системі?
Багато хто чув, що раніше планетою вважався Плутон, проте потім його позбавили цього статусу, і він став карликовою планетою. Що є карликові планети і скільки їх?
Спочатку Плутон був відкритий в 1930 р. Проте в міру його дослідження оцінки його маси постійно знижувалися. Сьогодні вважається, що він у 500 разів легший за Землю. На початку ХХІ ст. поряд з орбітою Плутона стали виявляти численні інші небесні тіла, розміри деяких із них були зіставні з Плутоном. Однак орбіти решти планет вільні від таких великих тіл, тому в 2006 р. було прийнято рішення ввести нове поняття – карликова планета. Вона відрізняється від звичайної тим, що не може силою гравітації очистити свою орбіту від інших великих тіл. Статус карликової планети отримав сам Плутон, а також Церера , Хаумеа, Макемаке та Еріда.
Однак відомо ще кілька десятків тіл, які знаходяться за орбітою Нептуна і можуть претендувати на статус карликових планет, але поки що офіційно вони не визнані такими. Особливий інтерес представляє Седна, оскільки найвіддаленіша точка її орбіти (афелій) розташовується на відстані понад 1000 а. від сонця! При цьому постійно відкриваються нові небесні транснептунові тіла. За оцінками Майкла Брауна, одного з провідних астрономів світу, в поясі Койпера може знаходитися 260 карликових планет, а ще віддаленіших областях Сонячної системи може існувати до 10 тис. карликових планет.
Останні коментарі