Міраж обманює людей і дарує їм нездійсненні надії. Губить цілі каравани та заважає проводити рятувальні операції. Є перед здивованими поглядами публіки примар, доводячи їх цим до втрати свідомості – і в останній момент розсіюються як дим.
Що це таке?
Міраж – це природне явище унікальне та абсолютно непередбачуване. Дослідники цього феномена знають про нього майже все. Вони можуть поетапно розповісти, як вони виникають, якими бувають і чому зникають. А ось на власні очі побачити їх вдається досить рідко, оскільки умови для їх створення є не завжди і не всюди.
Вчені, які досліджують це диво природи стверджують, що міраж є оптичним ефектом і утворюється тоді, коли світло відображається між нерівномірно нагрітими, а тому – різними за щільністю шарами повітря. Або в тому випадку, коли повітряні маси з будь-яких причин незвичайно розподілилися по вертикалі.
Говорячи про міраж, можна небезпідставно стверджувати, що це свого роду гра повітря зі світлом, в результаті якого можна побачити уявні зображення різних предметів.
Оригінальні предмети, фантоми яких раптово постають перед очима здивованої публіки, існують насправді, але на великій відстані від того місця, де раптом стали видимими. А глядачі бачать лише проекцію картинки, яка транслюється на великій відстані від оригінального об’єкта шляхом багаторазового заломлення світлових променів за наявності оптимальних для передачі зображення умов. Тоді, коли температура біля земної поверхні значно перевищує температуру у вищих атмосферних шарах.
Як вони виникають?
Міражі виникають тоді, коли утворюються звані «атмосферні дзеркала». Це відбувається, коли одна з верхніх повітряних шарів починає відбивати світлові промені.
Це, наприклад, може статися вранці, тоді як нижні атмосферні шари ще не нагрілися, а тому сильно охолоджені через дотик із землею. У цей же час шари, які знаходяться над ними – тепліші, тому один із верхніх шарів починає віддзеркалювати від себе все, що розташоване на Землі.
Часто можна побачити навіть ті предмети, що розташовані на великій відстані від глядача міста, архіпелаги, ліси, гори, потяги, морські судна. Наприклад, відомий випадок, коли мандрівник одного разу помітив на морському узбережжі місто, що ширяє в повітрі, причому – догори дригом. Але найцікавіше сталося потім, коли за кілька кілометрів він побачив град , копію якого він раніше споглядав.
Види
Міражі можуть бути стабільними та блукаючими, горизонтальними та вертикальними. Кожен їх виникає дещо по-іншому, оскільки атмосферні явища, що їх викликають, абсолютно різні як формою, а й через причини виникнення, тому класифікація цього феномена досить умовна.
Атмосферні: нижні або озерні
Саме ілюзії озерного типу приводили у відчай мандрівників, які брели по пустелі, бачили недалеко бажану воду – і завзято рухалися до неї, витрачаючи на це останні сили. Але та постійно відступала і вперто трималася одному й тому від них відстані. Після чого, вдосталь знущавшись, повільно розсіювалася у просторі.
Побачити фантом озерного типу можна у надзвичайно спекотний день у вигляді неіснуючої води на гарячому асфальті. Або ж спостерігаючи за яким-небудь об’єктом вздовж нагрітої сонцем стіни – біля неї через якийсь час майже завжди виникає копія цього предмета.
Виникає озерний фантом наступним чином:
- Промені Сонця розжарюють земну поверхню (в пустелі – пісок), через що нагрівається нижній шар повітря, який відразу йде нагору, і його замінює наступний шар – і відбувається те саме.
- Сонячні промені завжди відбиваються від теплих шарів у напрямку холодних – так виникає рефракція.
- Оскільки небо біля горизонту на цей момент світлого кольору, промені від нього, рухаючись до землі, відбиваються і під певним градусом потрапляють у поле зору людини знизу.
- Через це мандрівник бачить шматочок синього неба, розташоване значно нижче, ніж насправді, і приймає його за воду, яка ще й сяє, і переливається. Сяючі та переливні хвилі – це неоднорідні потоки теплого повітря, що піднімається над розпеченою землею (піском).
Бічні
З’являються бічні міражі, коли повітряні шари, що мають однакову щільність, знаходяться не так, як завжди, в горизонтальному положенні, а під кутом або вертикально. Їх зазвичай можна побачити біля скель на березі моря або озера, відразу після того, як зійшло Сонце або коли воно стоїть високо, але ні водна стихія, ні повітря над нею ще не прогрілися.
Прикладом такого фантома може бути бачення реально наближається до узбережжя човна, а поруч з нею – його фантомну копію, але вже віддаляється від узбережжя.
За фантом цього типу можна спостерігати на прикладі одного оптичного фокусу. Для цього потрібно встати за півметра (плюс десять-двадцять сантиметрів) від стіни, довжина якої більше десяти метрів, і попросити друга поступово наближати якийсь блискучий предмет до протилежного кінця стіни. Потрібно уважно дивитися на цей об’єкт. Коли він опиниться біля стіни, його контури спотворяться, і на стіні відобразиться копія предмета (якщо день виявиться спекотним, то й не одна).
Фантом далекого бачення
Одним із яскравих прикладів таких фантомів є Летючий Голландець. Згідно з морськими міфами, капітан корабля-примари навіки засуджений поневірятися по морських просторах, ніде не причалюючи. Моряки від зустрічі з містичним кораблем ніколи нічого доброго не чекали – вона завжди знаменувала нещастя і аварію корабля.
Майже всі історії про нього звучали приблизно однаково – примарне судно пливло прямо на них, не відповідало на сигнали та крики, а потім несподівано пропадало у тумані . Насправді команда корабля бачила перед собою проекцію кораблів, що знаходилися в цей час на великій відстані від них.
Ще одним прикладом може бути історія, що сталася з кораблем капітана Віллема Баренца (1596), коли він застряг серед льодів Нової Землі, через що команді довелося перечекати там полярну ніч. Примітно, що завдяки міражу Схід Сонця вони побачили на півмісяця раніше, ніж він стався насправді.
З’являється міраж далекого бачення тоді, коли земна поверхня нагріває повітряні маси, після чого вони йдуть нагору і охолоджуються. Якщо вгорі над шаром холодних повітряних мас через ті чи інші причини виявиться тепліший (наприклад, його сюди занесли вітри з півдня) і при цьому сильно розріджений шар, а різниця температури між ними виявиться досить великою, то відбудеться рефракція. Світлові промені, які відбиваються від предметів, що розташовані на земній поверхні, зроблять дугу і підуть назад, але вже не до свого безпосереднього джерела. Вони опиняються за десятки, а іноді й за сотні кілометрів від нього.
Фата-Моргана
Одним із прикладів феномену Фата-Моргани можуть послужити так звані міражі-перевертні, коли оригінальні предмети змінюються настільки, що їх не впізнати. Наприклад, відомий випадок, коли французькі солдати, що йшли через пустелю, помітили фламінго, що йшли один за одним. Після того як птахи опинилися в зоні міражу, вони розшарувались – у кожної з них раптом виявилося чотири ноги, і вони стали схожими на вершників у білому одязі. Звичайно, капітан послав солдата прояснити ситуацію і коли той опинився в зоні міражу, він теж видозмінився – ноги його коня значно подовжилися і склалося враження, ніби він осідлав якесь міфічне чудовисько.
Фата-Моргана може значно спотворювати розміри предметів. Наприклад, одного разу одна людина, будучи на відстані чотирьох кілометрів від Страсбурзької дзвіниці, побачивши її, вирішила, що до неї не більше двох тисяч метрів. Побачена ним споруда виявилася для нього в цей момент збільшена у двадцять разів.
Фата-Моргана – це надзвичайно складне оптичне явище, що складається відразу з декількох міражів, коли предмети, які розташовані на великій відстані від спостерігача, видно багаторазово, причому кожен з них спотворений по-своєму. Теорій, чому так виходить, багато.
За однією з них, для виникнення такого оптичного ефекту потрібно, щоб у нижніх атмосферних шарах (в основному – через різницю температур) чергувалися один з одним шари повітря з різною щільністю, через що вони отримують здатність віддзеркалювати предмети. Отримані дзеркальні відображення за допомогою проломів, що заломлюються, проектують на поверхню або над нею відразу кілька спотворених картинок, які швидко чергуються один з одним і при цьому частково накладаються одна на іншу.
Об’ємний феномен
Іноді в горах при наявності в повітрі так званих «стоячих» водяних пар можна побачити самого себе на близькій відстані, тільки в злегка спотвореному варіанті.
Небезпека!
На жаль, міражі – це не тільки дивовижне, незабутнє та надзвичайно цікаве видовище, але вони також і нерідко призводять (особливо за старих часів) до людських жертв. Досить повчальним є один із численних випадків, коли через цей оптичний ефект у пустелі на Півночі Африки загинуло понад шістдесят людей і майже сто верблюдів.
А все тому, що цьому явищу вдалося успішно обдурити надзвичайно досвідченого провідника, який «купився» на ілюзію і відвів караван на шістдесят кілометрів від колодязя, до якого він прямував.
Щоб уникнути подібних випадків, фахівці складають карти, на яких відзначають місця, де найчастіше можна побачити цей оптичний ефект. Оскільки міражі в подібних місцевостях досить непогано вивчені, на таких путівниках зазвичай вказується не тільки де саме вони виникають, але і що зазвичай зображають – колодязі, пальмові гаї, гори.
Де найкраще спостерігати за дивним явищем
Дослідники стверджують, що міражами можна милуватися у будь-якій точці нашої планети (головне, опинитися у потрібний час у потрібному місці) – причому побачити їх можна навіть із космосу. Наприклад, космонавту Георгію Гречку вдалося зняти айсберг, який висів над хмарами .
Але є регіони, де їх можна зустріти найчастіше, без будь-яких додаткових пошукових експедицій. Йдеться насамперед про численні пустелі нашої планети. Існують місця, де міражі зустрічаються не рідше, іноді навіть частіше.
Аляска
Найточніші і яскраві бачення виникають над пустелі, як прийнято вважати, але в Алясці. Чим холодніше, тим бачення краще і виразніше видно. Тут неодноразово були помічені проекції гір і навіть величезні міста з хмарочосами, яких на Алясці просто немає.
Постійно фіксувати їхню появу почали лише позаминулому столітті і навіть було створено спеціальну організацію, яка існує досі, займається вивченням цих оптичних явищ, і навіть випускає свій журнал. Ну, і як справжні американці, які ніколи не проґавлять можливості заробити, організовують тури для туристів, які хочуть помилуватися міражами.
Східне узбережжя Китаю
Якось у китайському місті Пенглай після злив раптово з’явилися бачення сучасних багатоповерхових будинків, вулиць, переповнених людьми та швидкісними машинами. За цим явищем упродовж чотирьох годин спостерігали не лише місцеві жителі, а й численні туристи.
Цей випадок для цієї місцевості досить типовий, оскільки тут вже було неодноразово зафіксовано безліч фантомів, завдяки чому Пенглай і прозвали містом богів.
Байкал
Люди, які мешкають біля Байкалу, нерідко зустрічаються із цим феноменом. Від них нерідко можна почути історії про те, як над озером зненацька з’являлися і зникали поїзди, замки і кораблі. Тут часто можна зустріти навіть Фата-Моргану, коли велосипедист раптом перетворюється на «Боїнг», що сідає, рибальське суденце – в теплохід, а звичайна качка – у величезний човен.
Міражі тут можна спостерігати кілька днів поспіль, а іноді – майже три тижні. А все тому, що на Байкалі оптимальні умови для вияву цього оптичного явища: тепле повітря над холодною водою в літній період, сильні морози з нерухомим повітрям – зимою.
Наші широти
Звичайно, люди, які живуть у зоні помірного клімату, рідко, коли можуть побачити міражі біля свого будинку. Якщо літо дуже спекотне, а вітер відсутній, воно цілком може виникнути і тут, при чому випадки бувають досить курйозними.
Останні коментарі