Подивившись на карту світу і знайшовши на ній нашу країну, мимоволі можна запитати себе: а які моря омивають береги України? Відразу впадає в око тільки одне море – Чорне, але, придивившись, виявляєш біля північної його частини, трохи правіше від уявного центру, невелике Азовське море. Тож розглянемо, які моря омивають Україну.
Основні відомості про Чорне море
Чорне море є внутрішнім і з’єднане через майже непомітну на карті протоку Босфор з Мармуровим морем і далі через Дарданелл з басейном Середземного моря. Розміри Чорного моря величезні: максимальна довжина зі сходу на захід – понад 1150 км (від болгарського Бургаса до грузинського узбережжя), а з півночі на південь – приблизно 616 км (від українського узбережжя неподалік Коблево до турецького – біля міста Акчакоджа). Мінімальна протяжність (від краю мису Сарич до мису Керемпе в Туреччині) становить понад 142 морські милі, або близько 265 км.
Площа Чорного моря – понад 420 тис. кв. кілометрів, а загальна довжина берегової лінії становить приблизно 3400 км. Обсяг морської води приблизно 555 000 кубічних кілометрів, за даними на березень 2012 року. Глибинні показники такі: максимальна глибина, за різними оцінками, від 2212 до 2245 м, середня глибина – від 1240 до 1256 м. Північно-західна акваторія відрізняється тим, що тут є протяжна смуга дрібноводного шельфу шириною до 200 км. метрів (але переважно менше 110 метрів).
Берегова лінія Чорного моря порізана незначною мірою, за винятком областей на північному заході. Акваторії, розташовані біля берегів України, утворюють такі значні за розмірами лимани як Тилігульський, Дністровський та Дніпровсько-Бузький. А біля Одеси розташовані великі внутрішні лимани – Куяльницький та Хаджибейський, які не пов’язані з морем.
Також є великі затоки, серед яких можна виділити: Тендровська, Джарилгацька, Одеська, Каркінітська, Ягорлицька, Каламітська та Феодосійська затоки. Найбільший острів – Джарилгач, розташований неподалік Скадовська, є також набагато менші за розміром острів Зміїний, Орлов, Березань і більший – острів Долгий.
Небагато історії про виникнення Чорного моря
Там, де сьогодні плещуться води Чорного моря, у давнину (близько 30 – 40 млн. років тому) розташовувався гігантський реліктовий океан Тетіс. Рельєфоутворюючі тектонічні процеси мільйони років тому призвели до появи Карпатських гір, Альп та гірських масивів Кавказу, що спричинило розчленування Тетіса на кілька менших за розміром водойм. Один із них, так зване Сарматське море, було розташоване в басейні сучасних Каспійського, Аральського, Азовського та Чорного морів.
Геологічні особливості Чорного моря
Чорне море займає западину, ізольовану від басейну Атлантичного океану. Її рельєф досить неоднорідний і містить три яскраво виражені області: шельф, материковий схил і глибоководну улоговину. Шельфова частина, як згадувалося вище, характеризується шириною близько 200 км та невисокими глибинами, материковий схил сильно порізаний підводними каньйонами та долинами. Глибоководна западина відзначається максимальними глибинами у центральній частині Чорного моря. Основна частина рельєфу дна розташована в межах Альпійської геосинклінальної області.
Основні відомості про Азовське море
Моря України відігравали та відіграють важливу роль у її економічному, стратегічному та культурно-історичному розвитку, а також формують клімат на півдні країни. Нашу країну неможливо уявити без Азовського моря.
Сполучене за допомогою Керченської протоки з Чорним морем, Азовське море має такі характеристики:
- площа дзеркала 39 тис. кв. км;
- об’єм близько 290 км3 води;
- глибина від 75 до 135 метрів.
Азовське море вважається найдрібніше з усіх морів нашої планети. Донний рельєф плоский і рівний, улоговину моря навіть порівнюють із блюдцем. Береги на півдні місцями стрімчасті і мають безліч лиманів, а на півночі, північному заході та сході низькі, піщані та більш однорідні. Цікавою особливістю є довга піщана коса – Арабатська стрілка, яка відокремлює затоку Сиваш від решти Азовського моря. Найбільша затока – Таганрозька (вона навіть більша, ніж найбільша затока Чорного моря – Каркінітська).
Трохи історії та геології
Утворення Азовського моря відбувалося у період альпійського гороутворення, включаючи області Скіфської та Східної платформ.
Водний обсяг Азовського моря підтримується рахунок припливу води з річок Кубані і Дону, і навіть завдяки сусідству Чорного моря, з яким відбувається активний водообмін.
Клімат та інші особливості Азовського моря
Температура води в морі влітку може підніматися до 30-32 оС, а взимку опускається до 1-0 оС. Але в середньому температура в літній період становить 24-26 оС по всій площі моря. З глибиною температура не змінюється: ця різниця становить трохи більше 1 – 2 оС від температури у верхніх шарах водойми.
Глибокою восени у зв’язку з охолодженням відбувається процес активного утворення льоду. Він починається від прибережних частин акваторії та поширюється до центру моря на відстань 5 – 7 км. Також взимку спостерігаються дрейфуючі льоди. Замерзає найшвидше найпресніша частина Азовського моря – Таганрозька затока.
Ступінь солоності моря знижується з південного заходу на північний схід: від Керченської протоки (17,6 проміле) до Таганрозької затоки (8 –4 проміле). Середнє значення солоності сьогодні підвищується і вже наблизилося до 14 проміле.
В Азовському морі є кругова течія, утворена вітрами та припливом річкових вод.
Біорізноманіття водойми не дуже велике, але в кількісному відношенні унікальне: за продуктивністю планктону (у тому числі і фітопланктону) та риби (тобто кількості на одиницю площі) Азовське море стоїть на першому місці у світі. У плані рибопродуктивності воно перевершує Каспій у 6,5 разів, Чорне море – у 40 разів, а Середземне море – у 160 разів. Можна сказати, що Азовське море кишить життям.
Отже, ми розглянули, які моря омивають береги України та у чому їх основні особливості. Ці водойми, крім практичної потреби, дуже красиві і потребують захисту та дбайливого відношення. Слід докладати зусиль, щоб зберегти їх для майбутніх поколінь.
Останні коментарі