Дводольні ( Dicotyledones, або Magnoliopsida) є одним з двох основних класів квіткових, або покритонасінних рослин ( Magnoliophyta, або Angiospermae) і характеризуються наявністю двох бічних супротивних сім’ядолів у зародка насіння. У цій статті ми розповімо, які загальні ознаки характерні для дводольних рослин і наведемо кілька прикладів цього класу.
Класифікація та визначення
З екологічного погляду дводольні рослини є одними з найважливіших рослин Землі. Наприклад, усі основні дерева у наших лісах – дводольні. Плодоносні кущі та виноградні лози, які дають нам важливі продукти харчування, також є дводольними. Без дводольних рослин ми не змогли б робити папір, виробляти будівельні матеріали, мати виноробну промисловість та багато іншого!
Вивчаючи дводольні рослини, ми повинні спочатку навчитися класифікувати їх. Рослини та дерева класифікуються залежно від того, виробляють вони квіти чи ні. Існує два основних класи квіткових рослин, які ґрунтуються на анатомічних особливостях та кількості зародкового листя (сім’ядолів). Якщо рослина має одну сім’ядоль, вона відноситься до класу однодольні . Якщо рослина має дві сім’ядолі, вона належить до класу дводольної.
На цій схемі показані відмінності між однодольними та дводольними рослинами. Дводольні (праворуч) рослини мають дві сім’ядолі та широке листя з сітчастим жилкуванням. Їх судинні пучки утворюють кільце. Пелюстки або частини їх квіток кратні чотирьом або п’яти. Однодольні (ліворуч) мають одну сім’ядоль, довге і вузьке листя з паралельними жилками. Їхні судинні пучки розкидані. Пелюстки або частини їх квіток кратні трьом.
Оскільки сім’ядолі присутні лише протягом короткого періоду часу, зазвичай набагато легше розпізнати дводольні рослини за їх 4- або 5-членними квітками. Кількість частин квітки (чашолистки, тичинки та плодолистики), як правило, кратно 4 або 5. Ми також можемо визначити дводольні рослини по сітчастим прожилкам або сітчастим візерункам на їх листі.
Сім’ядолі
Сім’ядоли є частиною зародка (ембріона) у рослинному насінні. Сім’ядолі – це перше листя, що виробляються рослинами. Вони не вважаються справжнім листям і їх також називають зародковим листям, або ембріональним листям. Сім’ядолі служать для доступу до запасених поживних речовин у насіння, живлячи рослини до тих пір, поки не розвинуться справжнє листя і не почнеться процес фотосинтезу . Після виконання своїх функцій зародкове листя зазвичай опадає.
Зовнішній вигляд та відмінні ознаки
Давайте будемо чесними, як часто ви сидите на землі, чекаючи на появу насіння? Напевно, не дуже часто. Отже, як ви можете відрізнити дводольну рослину від однодольної, дивлячись на зрілі рослини? На щастя, кількість сім’ядолів – не єдина фізична особливість рослин.
Як ми довідалися раніше, дводольні мають 4- або 5-члені квітки, або частини квітки, кратні чотирьом або п’яти. Якщо ви можете розділити кількість пелюсток квітки на чотири чи п’ять, перед вами, ймовірно, дводольна рослина.
Давайте розглянемо це зображення жовтця. Він має загалом п’ять пелюсток; це 5-членна квітка, тому вона належить до класу дводольної. Насправді, багато звичних нам квітів є дводольними, наприклад:
- Хризантеми
- Герань
- Магнолії
- Троянди
- Соняшники
- Духмяний горошок
Квітки – не єдиний спосіб розпізнати дводольні. Структура листя та стебел також можуть дати ключ до розгадки. У дводольних провідні пучки в стеблах розташовані кільцеподібно, як у дерева. Наступного разу, коли ви зріжете троянду, подивіться на стебло – побачите світло-зелені концентричні кола, що розходяться від центру стебла. Це судинні пучки, або трубки, які троянда використовує для транспортування води та їжі від коріння та назад.
Ми також можемо ідентифікувати дводольні рослини з жилкування листя, яке має сітчастий малюнок. Наприклад, у листа троянди жилки розходяться від більшої центральної жилки на безліч крихітних гілок. Ми також можемо знайти схожий сітчастий візерунок на листі клена.
Ще однією відмітною ознакою дводольних рослин є їхня коренева система. Представники цього класу квіткових рослин, як правило, мають стрижневу кореневу систему, в той час, як однодольні мають мочкувату кореневу систему.
Екологія
Дводольні рослини поширені по всій Землі в багатьох різних середовищах, таких як луки , поля, гірські вершини, ліси та водойми. Деякі представники каласса є м’ясоїдними і харчуються комахами та дрібними ссавцями ! Більшість дводольних рослин перебувають у лісах. Тим не менш, якби ви вийшли на вулицю прямо зараз, швидше за все, ви зустріли б дводольні рослини у своєму дворі!
Підбиття підсумків
Дводольні рослини – це один із двох класів квіткових, або покритонасінних рослин, що характеризується двома сім’ядолями, 4- або 5-членними квітками, сітчастим жилкуванням листя та стрижневою кореневою системою. Приклади дводольних рослин включають герань, клен, дуб, береза, троянду, ромашку, горох, картопля, капусту, редьку, буряк, соняшник, виноград, яблуню, каву, чай, какао тощо.