Населення – сукупність особин одного виду, які мають загальний генофонд і займають певну, відносно обмежену територію.
Популяція як біологічна одиниця має певні структури та функції.
Структура популяції характеризується складовими її особинами та його розподілом у просторі.
Функції популяції аналогічні до функцій інших біологічних систем. Їм властивий зростання, розвиток, здатність підтримувати існування у змінних умовах, тобто. популяції мають конкретні генетичні та екологічні характеристики.
Ознаки та характеристика
Кожна популяція займає певний ареал має відносно постійний кількісний склад або щільність. Популяції характеризуються певним генетичним, віковим та статевим складом особин .
Обов’язковою ознакою популяції вважається її здатність до самостійного існування на даній території протягом невизначено тривалого часу за рахунок розмноження, а не припливу особин ззовні.
- Чисельність – загальна кількість особин виду, що присутня на певній території.
- Щільність – число особин, що мешкають на одиниці площі або зосереджені в одиниці обсягу.
- Народжуваність – кількість нових особин, що з’явилися в популяції внаслідок розмноження за одиницю часу.
- Смертність — число особин, які у популяції за певний період.
Структура
Основні показники структури популяцій – чисельність, розподіл організмів у просторі та співвідношення різноякісних особин.
- Просторова – особливості розміщення особин на території. Залежно від розмірів території можна виділити три типи популяцій: елементарні, екологічні та географічні.
- Екологічна – особливості взаємодії організмів із навколишнім середовищем. Поділ будь-якої популяції на групи особин, що по-різному взаємодіють з факторами середовища.
- Вікова – співвідношення в популяції особин різного віку. Народжуваність і смертність, динаміка чисельності пов’язані з вікової структурою популяції.
- Статева – співвідношення в популяції особин різної статі. Генетичний механізм визначення статі забезпечує розщеплення потомства за статтю щодо 1:1.
Населення, як елементарна одиниця еволюції
Виступає у часі та просторі як єдине ціле.
Формує резерв спадкової мінливості.
Існує у реальних природних умовах тривалий час.
Особи, що становлять популяцію, мають різні генотипи. У потомства з’являються нові генетичні комбінації, які в результаті вільного схрещування передаються з покоління в покоління. Ці комбінації, що фенотипічно проявилися, піддаються дії природного відбору, в результаті якого відмінності між особинами можуть посилюватися, а це вже еволюційний процес, що призводить до утворення різновидів і видів.
Причини, що можуть змінити генетичний склад популяції:
- Мутації будь-якого типу.
- Географічна та екологічна ізоляція.
- хвилі популяції.
- Дрейф генів.
- Природний відбір.
- Наявність чи відсутність партнерів для схрещування (зменшення чи підвищення гомозиготності членів популяції).