Сонячна система містить велику кількість планет, кожна з яких має свої особливості. Але серед всіх цих планет є одна, яка виділяється своїми розмірами – це найменша планета Сонячної системи. Давайте докладніше розберемося, що це за планета і які є її особливості.
- Назва планети: Меркурій
- Маса Меркурія: 3,3 x 10^23 кг
- Обсяг Меркурія: 6,083 x 10^10 км³
- Розміри Меркурія: діаметр 4,880 км
- Відстань від Сонця: 57,9 млн км
Меркурій – найменша планета Сонячної системи за масою та обсягом.
Сонячна система складається з восьми планет, які поділяються на дві основні групи:
- земні (Венера, Меркурій, Земля та Марс)
- газові гіганти (Уран, Сатурн, Нептун та Юпітер).
Всі ці планети обертаються навколо Сонця, а шість із них мають природні супутники. Поверхня Меркурія нагадує Місяць з великими рівнинами та кратерами, що означає відсутність вулканічної активності протягом тисячолітньої. У той час, як Меркурій є найменшою планетою Сонячної системи, титул найбільшої планети належить Юпітеру. Найкращий спосіб визначити розмір планети – це виміряти її обсяг і скільки речовини вона містить.
Маса та розмір Меркурія
Середній радіус Меркурія – 2439,7±1 км, що еквівалентно 38% від радіусу Землі. Так як планета не має сплющених полюсів, то є досконалою сферою, а радіус на екваторі та полюсах один і той же. Діаметр Меркурія у 2,5 рази менше, ніж Землі. Незважаючи на те, що Меркурій менше, ніж деякі природні тіла Сонячної системи, такі як Титан і Ганімед, він більший. Маса Меркурія становить 3,3011×10² кг, яке розмір ближче до розміру Місяця, ніж Землі, яка перевищує його за масою і обсягом майже в 20 разів.
Щільність та обсяг Меркурія
Меркурій щільніший за деякі планети, що перевищують його розміри. З густиною 5,427 г/см³, він є другою за густиною планетою Сонячної системи після Землі, щільність якої становить 5,5153 г/см³. Гравітаційна сила Меркурія становить близько 0,38 Земної. Це означає, що якби ви стояли на Меркурії, ваша вага була б на 62% меншою, ніж на рідній планеті. Обсяг Меркурія становить приблизно 0,056 від Земного.
Структура та склад Меркурія
Меркурій відноситься до планет земної групи, він складається з металів та силікатних мінералів. Метали відрізняються від кори, силікатної мантії та металевого ядра. Порівняно з іншими планетами, Меркурій має велике ядро з радіусом 1800 км, яке займає близько 55% від обсягу планети (порівняння частка ядра Землі становить приблизно 17%). Ядро Меркурія має високий вміст заліза в порівнянні з усіма планетами Сонячної системи, і існує безліч теорій, що пояснюють цю особливість.
Одна з найбільш поширених гіпотез свідчить, що планета колись була дуже великою, але зазнала впливу планетезималя, що сильно зменшило основну частину первісної мантії та кори, залишивши лише основні компоненти ядра. Інша теорія свідчить, що Меркурій міг утворитися із сонячної туманності до стабілізації виходу енергії Сонця. Спочатку планета була вдвічі більша за поточний розмір, але оскільки протосонце зменшувалося в розмірах, Меркурій зазнав випаровування від високої температури, тим самим формуючи атмосферу з пари та порід, яка була здута вітром. Також існує думка, що туманність викликала опір частинок, із яких формувалася планета, і Меркурій не збирав легких частинок.
Цікаві факти про Меркурій
FAQ
Найменша планета Сонячної системи називається Меркурій.
Маса Меркурія становить 0,055 мас Землі, а його об’єм – близько 0,056 об’єма Землі.
Температура на Меркурії може досягати +430 градусів Цельсія на денній стороні та -180 градусів Цельсія на нічній стороні.
Радіус Меркурія становить близько 2 439,7 км, що на 38% менше за радіус Землі.
Меркурій отримав свою назву через швидкість його руху навколо Сонця, яка є найшвидшою серед усіх планет Сонячної системи. Це призводить до того, що Меркурій відчуває великий тиск та високу температуру, що ускладнює його вивчення.
Меркурій є складною місією для дослідження через його низьку масу та близькість до Сонця, що призводить до високих температур та сильної гравітації. Крім того, Меркурій знаходиться близько до Сонця, що ускладнює його спостереження з Землі.
Вік Меркурія становить близько 4,5 мільярда років, як і більшість інших об’єктів Сонячної системи.